Англійські терміни соціальної роботи українською

Підготовлений фахівець, який допомагає людям, сім’ям і громадам долати бідність, насильство, хвороби, інвалідність та інші труднощі й отримувати підтримку та послуги.

Людина, сім’я або група, яка отримує допомогу соціального працівника чи установи.

Кількість випадків або клієнтів, за яких соціальний працівник чи команда відповідає на певний момент.

Спосіб роботи, за якого один фахівець оцінює потреби людини, планує й координує послуги та з часом переглядає поступ.

Збирання й аналіз інформації про ситуацію, потреби, сильні сторони та ризики людини для визначення потрібної допомоги.

Письмовий план потреб людини, цілей, належних послуг, відповідальних осіб і строків перегляду поступу.

Візит соціального працівника до помешкання людини для зустрічі із сім’єю, ознайомлення з умовами життя й розмови у звичному середовищі.

Структурований аналіз можливої шкоди, її ймовірності й тяжкості та способів зменшення.

Визначення підтримки, потрібної людині, сім’ї чи громаді, та потреб, які залишаються незадоволеними.

Перевіряти наслідки попередньої дії або виконувати додаткові кроки щодо занепокоєння, направлення чи пропущеної зустрічі.

Брати участь і співпрацювати зі службою чи фахівцем, наприклад відвідувати зустрічі й виконувати погоджений план.

Планове завершення участі соціального працівника чи служби в житті людини або сім’ї, зазвичай після досягнення цілей чи зникнення потреби в допомозі.

Перший етап контакту зі службою, коли збирають основні відомості й вирішують подальші дії.

Схема сім’ї щонайменше за три покоління з її членами, стосунками та важливими подіями: народженнями, смертями, розлученнями й хворобами.

Схема з людиною або сім’єю в центрі та зв’язками з людьми, службами й організаціями навколо, яка показує силу або напруженість цих зв’язків.

Будь-яка запланована дія соціального працівника чи служби для поліпшення ситуації людини або сім’ї — від консультування до практичної підтримки.

Допомога людям у набутті більшого контролю над власним життям, рішеннями й ресурсами та впевненості діяти самостійно.

Виступ на підтримку людей або допомога їм говорити за себе, щоб їхні погляди почули й права поважали.

Спосіб роботи, який починається з можливостей, навичок, стосунків і ресурсів людей, а не лише їхніх проблем.

Організований навколо власних бажань, потреб, цінностей і цілей людини з її участю в кожному рішенні про догляд.

Регулярні зустрічі у спеціально відведений час, на яких соціальний працівник обговорює випадки, рішення, навантаження, навчання й самопочуття з досвідченішим керівником або колегою.

Уважне осмислення власної роботи, почуттів, припущень і рішень для навчання та поліпшення майбутньої практики.

Підхід, який визнає вплив влади, дискримінації та нерівності на життя людей і протидіє їм у системі та власній роботі фахівця.

Заснований на розумінні впливу травматичних подій на поведінку, довіру й здоров’я та організований для уникнення подальшої шкоди.

Здатність долати труднощі й відновлюватися, яку підтримують особисті якості, стосунки та доступні ресурси.

Фізичне й емоційне виснаження через тривалий робочий стрес, часто з відстороненістю та зниженою ефективністю.

Усі заходи захисту дітей і дорослих у ситуації ризику від шкоди, насильства та нехтування потребами й підтримки їхнього благополуччя.

Виявлення дітей, які зазнають або можуть зазнати насильства чи нехтування потребами, та дії для їхньої безпеки.

Тривале незабезпечення основних потреб дитини або залежного дорослого в їжі, безпеці, гігієні, медичній допомозі, нагляді чи емоційному теплі.

Поводження, що завдає фізичної, емоційної, сексуальної або фінансової шкоди, зазвичай з боку знайомої, довіреної людини чи особи, від якої залежать.

У ситуації, де без належних дій імовірні шкода, насильство, нехтування потребами або інша серйозна проблема.

Момент, коли людина, часто дитина, розповідає про завдану шкоду або насильство; також передавання відомостей іншій особі чи установі.

Юридичний обов’язок визначених фахівців, як учителі, лікарі й соціальні працівники, повідомляти органи влади про підозру на насильство або нехтування потребами.

У відповідному британському законодавчому контексті дитина, якій потрібні додаткові послуги для належного здоров’я чи розвитку; визначення також охоплює дітей з інвалідністю.

Практичний план, складений разом із людиною або сім’єю, із діями й контактами для захисту від конкретного ризику.

У британському правовому контексті захисту дітей рівень наявної або ймовірної шкоди, який може обґрунтовувати передбачені законом дії, як офіційне розслідування чи судове провадження про опіку.

Форма догляду, коли дитина, яка не може жити з батьками, тимчасово або тривало проживає в іншій схваленій сім’ї.

Дитина, про яку піклується місцевий орган влади, наприклад у прийомній сім’ї чи дитячому закладі, за рішенням суду або згодою батьків.

Догляд за дитиною бабусею, дідусем, тіткою, дядьком, старшими братами чи сестрами або близькими друзями сім’ї, коли батьки не можуть піклуватися.

Юридична процедура, за якою дитина назавжди стає повноправним членом нової сім’ї, а батьківські права переходять до усиновлювачів.

Здатність батька або матері задовольняти потреби дитини й забезпечувати безпеку, включно з базовим доглядом, теплом, настановами, межами та стабільністю.

Послуги, що допомагають сім’ям долати труднощі й виховувати дітей: батьківські групи, практична допомога та фахівці супроводу.

Надання допомоги відразу після появи проблем, часто в ранньому дитинстві, щоб запобігти серйознішим труднощам.

Час, який дитина в системі опіки або дитина розлучених батьків проводить із батьками, братами, сестрами чи іншими родичами, з якими не живе.

Молода людина з досвідом прийомного чи закладного догляду, яка переходить до дорослого життя, зазвичай у віці приблизно 16–18 років.

Догляд, за якого люди живуть у закладі з персоналом, як дитячий будинок чи будинок догляду для літніх людей або дорослих з інвалідністю, а не в сімейному помешканні.

Помешкання або заклад, куди влаштовано дитину під опікою чи дорослого з потребою догляду; також період практики студентів соціальної роботи під наглядом.

Такий, що має підвищений ризик шкоди, експлуатації або залишення без підтримки через вік, хворобу, інвалідність, бідність чи інші обставини.

Контролювальна, погрозлива або насильницька поведінка між партнерами, колишніми партнерами чи членами сім’ї, зокрема емоційна, фінансова й фізична.

Відсутність безпечного, стабільного й придатного житла — від ночівлі на вулиці до тимчасового або переповненого помешкання.

Тривалий фізичний, сенсорний, інтелектуальний стан або стан психічного здоров’я, який у взаємодії із суспільними бар’єрами обмежує повсякденну діяльність.

Практична й особиста підтримка дорослих через вік, хворобу або інвалідність: догляд удома, денні центри й заклади проживання з доглядом.

Здатність людини розуміти, утримувати й зважувати інформацію щодо конкретного рішення та повідомляти свій вибір.

Те, що найкраще для людини з урахуванням її бажань, почуттів, переконань та обставин, коли рішення треба ухвалити від її імені.

Людина, часто родич або друг, яка зазвичай безоплатно піклується про хвору, літню людину, людину з інвалідністю або іншими потребами підтримки.

Короткочасний догляд за хворою, літньою людиною або людиною з інвалідністю для відпочинку її звичайного доглядальника, від кількох годин до кількох тижнів.

Уживання алкоголю або наркотиків, що шкодить здоров’ю, стосункам, роботі чи здатності піклуватися про себе або інших.

Людина, яка втекла зі своєї країни через війну, насильство або обґрунтований страх переслідування й не може безпечно повернутися.

Судове рішення для захисту від насильства чи погроз, наприклад із забороною кривднику контактувати з людиною або наближатися до її дому.

Здоров’я, безпека й добробут людини; також система державних виплат і послуг для тих, хто потребує підтримки.

Гроші або інша державна підтримка безробітних, хворих, людей з інвалідністю, доглядальників чи малозабезпечених.

Відповідність умовам віку, доходу, потреби або проживання, потрібним для отримання послуги чи виплати.

Перевірка доходів і заощаджень людини або домогосподарства для визначення права на фінансову допомогу та її розміру.

Грошова або натуральна підтримка малозабезпечених, фінансована з податків і без вимоги попередніх внесків.

Брак грошей або ресурсів для їжі, житла, опалення та інших основних потреб або звичайної участі в суспільному житті.

Виплата, послуга чи інша підтримка, яку людина має законне право отримати за відповідності умовам.

Регулярна сума від держави або організації для певної мети, як догляд, підтримка у зв’язку з інвалідністю чи освіта.

Житло місцевої влади або неприбуткових житлових організацій, яке здають за нижчою доступною платою людям із житловою потребою.

Соціальна виплата малозабезпеченим сім’ям за виконання визначених умов, наприклад відвідування дітьми школи або медичних оглядів.

Людина, яка звертається по державну допомогу або отримує її; у праві також особа, яка подає позов до суду.

Робота з місцевими жителями для визначення спільних проблем і сильних сторін та колективних дій задля кращого життя громади.

Надання послуг там, де перебувають люди, наприклад на вулиці чи в районі, замість очікування їхнього звернення до офісу.

Повне або часткове усунення від економічного, соціального й культурного життя, наприклад праці, послуг, житла чи заходів громади.

Участь місцевих людей і груп у визначенні потреб, плануванні послуг та рішеннях, що їх стосуються.

Людина, яка безоплатно віддає час допомозі організації або громаді; як дієслово — добровільно пропонувати таку допомогу.

Група людей зі спільним досвідом догляду, втрати, залежності чи інших обставин, які регулярно зустрічаються для обміну почуттями, інформацією й практичними порадами.

Зміцнення навичок, знань, ресурсів та організації людей, груп або установ для ефективнішої самостійної діяльності.

Обов’язок зберігати відомості про клієнтів у таємниці й передавати їх лише за згодою або за чіткої професійної чи законної підстави.

Дозвіл людини, яка розуміє мету, ризики, альтернативи й право відмовитися від того, на що погоджується.

Юридична й етична відповідальність діяти так, щоб люди під вашою опікою були в безпеці й не зазнавали шкоди, якої можна уникнути.

Обмеження, які зберігають професійний характер стосунків працівника й клієнта, зокрема щодо подарунків, особистих контактів, соцмереж і приватних відомостей.

Письмовий набір цінностей і принципів, які спрямовують поведінку та рішення представників професії.

Принцип справедливого доступу всіх до прав, ресурсів і можливостей та необхідності змінювати несправедливі суспільні структури.

Право людини робити власний вибір і ухвалювати рішення щодо життя, навіть якщо інші з ними не погоджуються.

Ситуація, коли особисті інтереси або стосунки працівника можуть вплинути чи створити враження впливу на професійне судження.

Правило передавати інформацію лише тим, кому вона потрібна для роботи, і лише в необхідному обсязі.

Письмові записи працівника про контакти, розмови, спостереження й дії у випадку в міру виконання роботи.

Створення, упорядкування, зберігання й оновлення точних записів про людей, з якими працюють, та виконані дії.

Перелік істотних подій життя людини або сім’ї та перебігу випадку за датами, який допомагає помічати повторювані закономірності.

Закони й практики, що регулюють збирання, зберігання, використання, передавання та видалення персональної інформації.

Передавання доречних відомостей про людину між фахівцями або установами для її захисту й належної допомоги.

Заснований на фактах і спостереженнях, а не особистих почуттях, думках чи припущеннях.

Повний запис про людину або сім’ю: направлення, оцінки, плани, робочі записи, листи й звіти.

Офіційне звернення, яким людину або повідомлення про проблему передають іншій службі чи фахівцеві для оцінювання або допомоги.

Спільна робота різних організацій, як соціальні служби, школи, медицина, поліція й благодійні установи, над одним випадком або проблемою.

Офіційна зустріч залучених фахівців і зазвичай сім’ї для обміну інформацією, оцінювання ризику й погодження плану.

Давати людині інформацію про іншу службу, яка може допомогти, щоб вона сама звернулася туди.

Головний працівник, який координує підтримку людини чи сім’ї та є першою контактною особою.

Установлений, створений або регульований законом, наприклад послуга, яку публічний орган зобов’язаний надавати.

Скорочення non-governmental organisation: незалежна неприбуткова організація, яка працює із соціальними, гуманітарними чи екологічними питаннями.