Англійські авіаційні терміни з поясненнями українською

Будь-який апарат, що літає завдяки підйомній силі повітря: авіалайнер, гелікоптер чи планер. У роботі авіакомпаній зазвичай мається на увазі сам літак.

Передня частина літака, де пілоти сидять і працюють з органами керування, приладами та радіостанціями.

Кожна з двох довгих поверхонь з боків літака, що створюють підйомну силу. На авіалайнерах крила часто несуть двигуни й містять більшу частину пального.

Машина, що створює потужність або тягу для руху літака. Більшість авіалайнерів мають турбореактивні двоконтурні двигуни (турбовентилятори) під крилами або в хвості.

Основна частина літака, у якій розташовані кабіна пілотів, пасажирський салон і вантажні відсіки; до неї кріпляться крила й хвіст.

Колеса, стійки й гальма, що підтримують літак на землі. У більшості літаків після зльоту шасі складається в корпус або крила.

Рухомі панелі на задньому краї крила, що висуваються для збільшення підйомної сили на малій швидкості. Їх використовують переважно під час зльоту й посадки.

Спрямована вперед сила, яку створюють двигуни літака й яка рухає його крізь повітря. Пілоти керують нею важелями тяги.

Рухома поверхня на горизонтальній частині хвоста, яка піднімає або опускає ніс літака. Пілот керує нею, тягнучи чи штовхаючи колонку або боковий джойстик.

Допоміжна силова установка: невеликий двигун, зазвичай у хвості, що забезпечує електроживлення й повітря для кондиціонування та запуску основних двигунів, коли ті вимкнені.

Момент або етап, коли літак розганяється на злітно-посадковій смузі, відривається від землі й починає політ.

Завершальний етап польоту: літак знижується до смуги, торкається землі й сповільнюється до швидкості руління.

Повільно переміщати літак по землі за допомогою його власної тяги, наприклад від місця стоянки до смуги або назад до стоянки.

Етап польоту після зниження, коли літак спрямовують до смуги посадки, зазвичай за опублікованою схемою.

Найдовша й зазвичай горизонтальна частина польоту, яку виконують зі сталою висотою та швидкістю між набором висоти й зниженням.

Маневр, під час якого пілоти припиняють захід, додають тягу й набирають висоту замість посадки — зазвичай для повторної спроби або польоту на інший аеродром.

Підійматися на висоту. В авіації слово також називає етап від зльоту до крейсерського польоту, коли літак набирає крейсерський ешелон.

Етап польоту, коли літак залишає крейсерський ешелон і знижується до пункту призначення перед початком заходу.

Траєкторія у формі іподрому, якою літак кружляє над визначеною точкою в очікуванні дозволу продовжити політ, наприклад через рух чи погоду.

Служба, що спрямовує літаки на землі й у повітрі, підтримуючи безпечні інтервали та впорядкований рух. Диспетчери передають вказівки й дозволи по радіо.

Дозвіл органу керування повітряним рухом виконати конкретну дію: летіти маршрутом, злетіти, увійти в повітряний простір, набрати висоту або сісти.

Радіотелефонне слово зі значенням «я отримав усе ваше останнє повідомлення». Воно підтверджує, що повідомлення почули, але не означає «так» і не обіцяє виконати його.

Повторення пілотом дозволу або вказівки ATC, щоб диспетчер міг підтвердити, що її правильно почули й зрозуміли.

Назва й номер, що ідентифікують літак у радіообміні, наприклад радіоназва авіакомпанії та номер рейсу. Використовується в кожному повідомленні.

Радіоканал, заданий числом у мегагерцах, яким пілоти й певний підрозділ ATC спілкуються між собою.

Стандартний набір кодових слів для передавання літер алфавіту по радіо, наприклад Alfa для A, Bravo для B і Charlie для C.

Стандартна команда ATC, що дозволяє літаку почати розбіг на конкретній смузі. Зазвичай її дає диспетчер вежі.

Стандартна радіофраза, якою просять повторити все останнє повідомлення або його частину.

Радіослово, скорочене від will comply: «Я зрозумів повідомлення й виконаю вашу вказівку».

Команда ATC зупинитися перед смугою чи іншою точкою та не перетинати її без дозволу.

Виїхати на смугу й зупинитися на осьовій лінії в положенні для зльоту, готовим до нього, але ще без дозволу на зліт.

Установити на транспондері літака чотиризначний код, за яким диспетчери розпізнають його на радарі. Як іменник — сам цей код.

Стандартне радіослово ICAO зі значенням «так», яким відповідають на запитання або підтверджують відомості. Протилежне слово — negative.

Довга спеціально підготовлена смуга аеропорту, якою літаки злітають і приземляються. Кожну смугу позначають числом, що відповідає її магнітному напрямку.

Позначена номером зона в терміналі, де пасажири чекають і сідають у літак через телетрап або автобус.

Шлях із твердим покриттям в аеропорту, що сполучає злітно-посадкові смуги з перонами, місцями стоянки й ангарами. Літаки рухаються землею рульовими доріжками.

Частина аеропорту, де літаки стоять, завантажуються, заправляються й приймають пасажирів. Перон відокремлений від смуг і рульових доріжок.

Позначене місце на пероні, де літак паркують для посадки пасажирів, завантаження, заправлення та інших наземних робіт.

Рухомий критий перехід, що сполучає термінал із дверима літака, даючи пасажирам змогу сісти, не виходячи надвір.

Операція, під час якої тягач штовхає літак назад із місця стоянки, оскільки авіалайнери зазвичай не рухаються заднім ходом власною тягою.

Усі послуги, потрібні літаку й пасажирам в аеропорту між посадкою та наступним вильотом: реєстрація, завантаження багажу, прибирання й буксирування.

Процес і час підготовки літака до наступного рейсу після прибуття: розвантаження, прибирання, кейтеринг, заправлення й посадка пасажирів.

Видалення льоду, снігу чи інею з літака на землі перед зльотом, зазвичай розпиленням підігрітої рідини.

Команда навчених працівників, які під час польоту відповідають за безпеку й комфорт пасажирів у салоні.

Процес посадки пасажирів у літак: від першого оголошення біля виходу до зачинення дверей.

Підсвічений знак над пасажирськими місцями, який наказує пристебнути паски безпеки й залишатися на місцях. Пілоти вмикають і вимикають його.

Двері або віконний вихід, яким пасажири й екіпаж швидко залишають літак у небезпеці, наприклад за пожежі чи задимлення. Деякі виходи є звичайними дверима, інші — меншими виходами над крилом.

Коротка презентація перед зльотом, під час якої екіпаж салону або відео показує користування пасками, виходами, кисневими масками й рятувальними жилетами.

Кухонна зона літака, де екіпаж салону зберігає, розігріває й готує їжу та напої. На великих літаках кухонь кілька.

Відсік над пасажирськими кріслами для ручної поклажі й верхнього одягу. Перед зльотом і посадкою його треба зачинити й зафіксувати.

Маска, що подає кисень до носа й рота за втрати тиску в салоні на великій висоті. Пасажирські маски автоматично випадають зі стелі над сидіннями.

Надувний жилет, який зберігають під або біля кожного сидіння; він утримує людину на воді, якщо літак доведеться посадити на воду.

Старший член екіпажу салону, який керує командою на рейсі й є основною ланкою зв’язку між салоном і кабіною пілотів.

Перевірити щось повторно, зазвичай іншою людиною, щоб виявити помилки. Під час підготовки дверей кожен член екіпажу перевіряє протилежні двері після переведення їх у режим готовності.

Нерегулярний, часто раптовий рух повітря, через який літак підстрибує, трясеться або просідає. Зазвичай її характеризують як слабку, помірну чи сильну.

Найбільша відстань, на якій об’єкти можна чітко побачити й розпізнати; у більшості країн її подають у метрах або кілометрах, у США — у статутних милях.

Вітер, що дме збоку поперек смуги, а не вздовж неї, ускладнюючи зліт і посадку.

Вітер, що дме назустріч напрямку руху літака. Він зменшує шляхову швидкість, але допомагає злетіти й сісти на коротшій дистанції.

Раптова зміна швидкості або напрямку вітру на короткій відстані, через яку літак може швидко втратити швидкість і висоту поблизу землі.

Регулярне метеорологічне повідомлення для аеропорту, яке кожні 30 або 60 хвилин видають стислим кодом: вітер, видимість, явища погоди, хмарність, температура й тиск.

Накопичення льоду на крилах, двигунах або датчиках літака в польоті. Виникає у видимій волозі — наприклад, хмарі чи дощі — за температури близько нуля або нижче.

Висота над землею нижнього шару хмар, що вкриває понад половину неба. Низька нижня межа може унеможливити захід.

Висока щільна грозова хмара, що може спричинити блискавки, град, сильний дощ, сильну турбулентність, обледеніння й зсув вітру. Пілоти уникають польоту крізь неї.

Вертикальна відстань літака над середнім рівнем моря, зазвичай у футах. Height, на відміну від altitude, відраховується від землі чи аеродрому.

Напрямок, у який спрямований ніс літака; його задають градусами від 001 до 360 і зазвичай відлічують від магнітної півночі.

Крейсерський рівень вище висоти переходу, виміряний за стандартного тиску 1013 гПа й виражений сотнями футів: FL350 — приблизно 35 000 футів.

Швидкість літака відносно навколишнього повітря, що забезпечує його політ. За наявності вітру вона відрізняється від шляхової швидкості над землею.

Одиниця швидкості в авіації та мореплавстві: одна морська миля за годину, приблизно 1,85 кілометра за годину.

Система, що автоматично керує літаком, утримуючи вибраний курс, висоту, швидкість або маршрут, поки пілоти контролюють її роботу.

Фіксована точка в повітряному просторі з визначеними координатами, за допомогою якої літаки формують і проходять маршрут. Більшість точок мають вимовні п’ятибуквені назви.

Інструментальна система посадки: наземні радіосигнали спрямовують літак ліворуч-праворуч і вгору-вниз до смуги, даючи змогу сісти за низької хмарності й поганої видимості.

Радіопристрій на літаку, який відповідає на сигнали радара ATC кодом, а зазвичай також передає висоту й ідентифікаційні дані літака.

Налаштування тиску, за якого висотомір показує висоту над середнім рівнем моря. За встановленого QNH прилад на землі показує перевищення аеропорту.

Візуальна перевірка зовнішнього стану літака перед польотом: пілот або інженер обходить його, шукаючи пошкодження, витоки та незвичні ознаки.

Несправність деталі або системи літака, яку потрібно зареєструвати, а до наступного рейсу — усунути або офіційно відкласти ремонт.

Офіційний бортовий записник, у якому екіпаж занотовує несправності, а інженери — виконані роботи, щоб стан літака був задокументований.

Планові перевірки й невеликі ремонти в аеропорту між рейсами, як-от щоденний огляд, заміна колеса та усунення дрібних несправностей, щоб літак міг продовжити польоти.

Мінімальний перелік обладнання: затверджений документ, що визначає, з якими несправними системами літак може вилетіти, за яких умов і як довго.

Безпечний для польоту стан, що відповідає всім технічним і правовим вимогам для цього типу літака. Споріднений іменник — airworthiness.

Послідовно шукати причину технічної проблеми й усунути її, зазвичай за процедурами виробника.

Системи, у яких рідина під високим тиском рухає важкі частини літака, зокрема органи керування, шасі, закрилки й гальма.

Aircraft on ground: ситуація, коли літак не може літати через технічну несправність і терміново потребує деталей та інженерів.

Міжнародний радіотелефонний сигнал лиха, який застосовують, коли літак або судно перебуває в безпосередній серйозній небезпеці й негайно потребує допомоги. Його повторюють тричі.

Швидко вивести всіх із літака чи будівлі через небезпеку залишатися, наприклад через вогонь або дим.

Спрямувати літак до іншого аеропорту, ніж запланований пункт призначення, наприклад через погану погоду, медичний випадок або технічну проблему.

Міжнародний радіосигнал терміновості, який використовують за проблеми, що впливає на безпеку, але не потребує негайної допомоги. Його повторюють тричі.

Захисне положення тіла, якого пасажири й екіпаж набувають перед очікуваним ударом або аварійною посадкою, щоб зменшити травми.

Втрата тиску в салоні на великій висоті, яка може відбуватися повільно або дуже швидко. Без додаткового кисню люди невдовзі втрачають здатність ясно мислити.

Надувний трап біля дверей літака, яким люди швидко спускаються на землю під час евакуації. Він автоматично надувається, коли відчиняють двері, поставлені в аварійний режим.

Переносний балон із речовиною, наприклад галоном або водою, яким екіпаж гасить невеликі пожежі на борту.

Раптова серйозна проблема зі здоров’ям на борту, наприклад порушення роботи серця, утруднене дихання чи втрата свідомості, що потребує термінової допомоги.

Раптова втрата підйомної сили, що виникає, коли крило зустрічає повітря під надто великим кутом і потік перестає огинати його верхню поверхню.

Пілот-командир рейсу, який несе остаточну відповідальність за літак, екіпаж і пасажирів. Капітани зазвичай сидять у лівому кріслі.

Другий пілот в екіпажі авіалайнера, який розподіляє з капітаном польоти й обов’язки та зазвичай сидить у правому кріслі.

Письмовий перелік пунктів, які пілоти чи інші члени екіпажу перевіряють у фіксованій послідовності, щоб не пропустити важливого на кожному етапі польоту.

Коротка нарада або пояснення перед завданням, на якій екіпаж обмінюється інформацією про рейс, маршрут, погоду, ролі та можливі ризики.

Офіційні відомості про запланований рейс, які перед вильотом надсилають службам повітряного руху: маршрут, ешелони, швидкість, тип літака, тривалість польоту за наявним запасом пального й запасні аеродроми.

Розрахунковий час прибуття літака до пункту призначення або точки на маршруті.

Офіційне повідомлення пілотам і планувальникам про тимчасові зміни чи небезпеки, наприклад закриту смугу, несправний навігаційний засіб або обмежений повітряний простір.

Crew resource management: навчання й практики, що допомагають екіпажам спілкуватися, розподіляти завдання, спільно ухвалювати рішення та виявляти помилки одне одного.