Англійські терміни механічної інженерії українською

Внутрішня сила в матеріалі, віднесена до площі, на яку вона діє. Характеризує навантаження матеріалу при розтяганні, стисканні, згинанні чи крученні; вимірюється в МПа або psi.

Відносна зміна довжини матеріалу при розтяганні або скороченні порівняно з початковою довжиною. Це безрозмірне відношення, часто виражене у відсотках або мікродеформаціях.

Сила, вага або тиск, що діє на деталь чи конструкцію. Навантаження бувають сталими й змінними та є вихідними даними більшості розрахунків міцності.

Момент сили, що спричиняє обертання навколо осі, наприклад вала чи болта. Дорівнює силі, помноженій на її перпендикулярне плече; вимірюється в ньютон-метрах, Н·м.

Напруження, за якого матеріал перестає деформуватися лише пружно й починає зазнавати незворотної деформації. Робочі напруження зазвичай тримають значно нижчими.

Поступове пошкодження й утворення тріщин у матеріалі через багаторазове навантаження та розвантаження, навіть якщо кожне навантаження нижче за межу статичної міцності.

Величина згинального переміщення балки, вала чи іншої деталі від початкового положення під навантаженням, зазвичай у міліметрах.

Момент від навантажень, який згинає балку або вал у певному перерізі. Визначається силами та їхніми плечима; одиниці — Н·м або кН·м.

Характеристика жорсткості матеріалу — відношення нормального напруження до відносної деформації в лінійно-пружній області. Для сталі близько 200 ГПа, для алюмінію — 70 ГПа.

Відношення граничного навантаження або напруження за обраним критерієм до фактичного робочого. Значення 2 означає двократний запас за цим критерієм.

Опір матеріалу місцевому пошкодженню поверхні, зокрема подряпинам і вдавлюванню; пов’язаний зі зносостійкістю. Вимірюють методами Роквелла HRC, Брінелля HB або Віккерса HV.

Сила опору ковзанню або коченню однієї поверхні по іншій. Викликає нагрівання й зношування, але потрібна, наприклад, у гальмах і болтових з’єднаннях.

Опір деталі чи конструкції згину, розтягу або скручуванню під навантаженням. Жорстка деталь відхиляється мало, гнучка — значно.

Здатний сильно розтягуватися й згинатися до руйнування. Більшість сталей, мідь та алюміній пластичні, скло й сірий чавун — ні.

Металевий матеріал, отриманий змішуванням основного металу з іншими елементами для поліпшення міцності, твердості чи корозійної стійкості. Сталь і латунь — сплави.

Довга кругла обертова деталь, що несе зубчасті колеса, шківи чи колеса й передає потужність і крутний момент між вузлами.

Елемент машини, який підтримує обертову або ковзну деталь, наприклад вал, і зменшує тертя між рухомими поверхнями. Поширені кулькові та роликові підшипники.

Колесо із зубцями, що входить у зачеплення з іншим зубчастим колесом і передає обертання та крутний момент, часто змінюючи швидкість або напрям.

Невелика деталь для з’єднання двох або кількох частин, наприклад болт, гвинт, гайка, шайба, заклепка чи штифт.

Металевий різьбовий кріпильний елемент із головкою для стягування деталей, зазвичай із гайкою; у практичній мові назву іноді вживають і для кріплення в різьбовий отвір. Задають діаметр, довжину, різьбу та клас міцності.

Пружний елемент машини, що накопичує енергію при стисканні, розтяганні чи закручуванні та створює відновлювальне зусилля. Багато пружин виготовляють зі сталевого дроту, звитого у витки.

Пристрій для з’єднання двох валів, наприклад двигуна й насоса, та передавання крутного моменту. Гнучкі муфти також допускають невелику неспіввісність.

Деталь, що перешкоджає витоку рідини чи газу або проникненню бруду між поверхнями, особливо біля рухомого вала чи штока поршня.

Закритий агрегат із зубчастих коліс, валів і підшипників, що змінює швидкість і крутний момент між двигуном та приводною машиною.

Плоский ущільнювач між нерухомими поверхнями, як фланці чи кришка й корпус, що запобігає витокам після стягування болтами.

Поздовжній паз у валу або маточині для шпонки, завдяки якій колесо, шків чи муфта обертається разом із валом.

Повертати болт, гайку чи гвинт для міцнішого стягування деталей, часто до заданого моменту. Протилежність loosen.

Перенесення теплової енергії від гарячішої області до холоднішої трьома способами: теплопровідністю, конвекцією та випромінюванням.

Відношення корисного виходу до витраченого ресурсу, зазвичай у відсотках. Насос із ККД 75% перетворює три чверті вхідної потужності на корисну вихідну потужність.

Галузь фізики й техніки, що вивчає теплоту, роботу, енергію та їх перетворення, наприклад у двигунах, турбінах і холодильниках.

Пристрій для передавання теплоти від одного рідкого або газоподібного середовища іншому; у поверхневих теплообмінниках потоки не змішуються й розділені пластинами чи трубами.

Збільшення розмірів матеріалу з підвищенням температури. Величина для кожного матеріалу визначається коефіцієнтом теплового розширення.

Перенесення тепла між поверхнею й рухомою рідиною чи газом або всередині потоку. Буває природною чи вимушеною вентилятором або насосом.

Властивість матеріалу, що показує легкість передавання тепла теплопроведенням, у Вт/(м·К). Мідь проводить добре, ізоляційна піна — погано.

Закрита посудина, де паливо або електрика нагріває воду для гарячого водопостачання чи пари в опаленні й промислових процесах.

Кількість тепла для підвищення температури 1 кг матеріалу на 1 °C, або 1 К. У води висока: близько 4,18 кДж/(кг·К).

Сила, з якою рідина або газ діє на одиницю площі. Вимірюється в паскалях, барах або psi.

Кількість рідини або газу, що проходить через переріз за одиницю часу: об’ємна, наприклад м³/год чи л/хв, або масова, кг/с.

Машина, що переміщує рідину трубами, передаючи їй енергію, підвищуючи тиск або підіймаючи на більшу висоту.

Пристрій, що запускає, припиняє або регулює потік рідини чи газу, відкриваючи, закриваючи або частково перекриваючи прохід.

Машина, що підвищує тиск газу, наприклад повітря чи холодоагенту, шляхом стискання та підведення енергії; приводиться електродвигуном або іншим двигуном.

Міра внутрішнього опору текучого середовища деформуванню й течії. Мед має високу в’язкість, вода — низьку.

Зниження тиску потоку в трубі, фільтрі, клапані чи іншому елементі через тертя та зміни напрямку або перерізу.

Течія з нерегулярними траєкторіями й перемішуванням частинок, зазвичай за більших швидкостей, на противагу плавній шаруватій ламінарній.

Computational fluid dynamics: комп’ютерне моделювання течії рідин і газів разом із тиском, температурою й теплообміном.

Надання деталі форми зняттям матеріалу інструментами, наприклад точінням, фрезеруванням, свердлінням або шліфуванням, часто на токарному верстаті чи верстаті з ЧПК.

Нерознімне з’єднання металевих деталей; при зварюванні плавленням кромки розплавляють, часто з присадним металом, і після охолодження утворюється спільне з’єднання. Існують також способи без плавлення.

Група деталей, з’єднаних в один вузол, або процес їх з’єднання. Менший вузол у її складі — subassembly.

Скорочення computer numerical control: керування рухами токарних, фрезерних та інших верстатів програмою замість ручного керування.

Виготовлення деталі заливанням розплавленого металу у форму з подальшим затвердінням; також сама деталь, отримана таким способом.

Кероване нагрівання й охолодження металевої деталі для зміни твердості, міцності чи пластичності. Приклади — відпал, гартування й відпуск.

Оброблення, за якого обертовий багатозубий інструмент знімає матеріал заготовки, створюючи площини, пази, кишені й складні форми.

Метал у тонких плоских листах, зазвичай менш як приблизно 6 мм, і деталі з них, виготовлені різанням, гнуттям та з’єднанням.

Виготовлення пластикових деталей упорскуванням розплаву під високим тиском у закриту сталеву форму, де він охолоджується й твердне.

Пошарове виготовлення пластикових або металевих деталей із цифрової моделі; промислова назва 3D-друку.

Створення круглих отворів обертовим свердлом на свердлильному верстаті, CNC або ручним інструментом.

Точне зображення деталі або складальної одиниці з формою, розмірами, допусками, матеріалом і вимогами до поверхні, потрібне для виготовлення й контролю.

Computer-aided design — комп’ютерне проєктування за допомогою програм для 3D-моделей і 2D-креслень деталей та складальних одиниць, наприклад SolidWorks, CATIA, Siemens NX або AutoCAD.

Документ або перелік точних вимог до виробу, матеріалу чи процесу: розмірів, характеристик, матеріалів і стандартів.

Зображення деталі на кресленні ніби після розсічення площиною, щоб чітко показати внутрішні отвори, канавки й стінки.

Структурований перелік усіх деталей, матеріалів і кількостей для продукту чи вузла, зазвичай із номерами й описами.

Комп’ютерний метод поділу деталі на багато малих елементів — сітку — для розрахунку напружень, переміщень, температури чи вібрації за заданих навантажень.

Допустимі межі відхилення розміру чи властивості, наприклад ±0,05 мм. Деталь прийнятна, якщо виміряне значення перебуває в цих межах.

Числове значення величини або положення елемента деталі на кресленні: довжини, ширини, діаметра чи відстані між отворами.

Співвідношення розмірів спряжених деталей, наприклад вала й отвору, яке визначає вільне ковзання або щільне з’єднання з натягом.

Ручний вимірювальний інструмент із губками для зовнішніх і внутрішніх розмірів та глибин; типовий крок відліку 0,01 або 0,02 мм. Буває ноніусним, індикаторним і цифровим.

Стан гладкості або шорсткості виготовленої поверхні, часто заданий параметром на кшталт Ra 1,6 мкм.

Geometric dimensioning and tolerancing: система символів креслення для контролю форми, орієнтації, розташування й биття елементів відносно баз.

Теоретично точна точка, лінія або поверхня деталі, позначена літерою на кресленні, від якої визначають і вимірюють інші елементи.

Розрахунок сумарного впливу допусків кількох деталей на зазор, посадку чи положення у вузлі для перевірки меж у найгіршому або типовому випадку.

Точний вимірювальний інструмент із каліброваним гвинтом для малих розмірів, як діаметр і товщина, зазвичай до 0,01 або 0,001 мм.

Планове обслуговування через визначені інтервали — змащування, огляд, заміна зношених деталей — для запобігання несподіваним відмовам.

Стан, коли деталь або машина більше не виконує своєї функції, наприклад через тріщину, зношення, витік чи зупинку.

Подавання оливи або пластичного мастила між рухомими поверхнями, наприклад у підшипниках, передачах і ланцюгах, для зменшення тертя, зношення та нагрівання.

Час, протягом якого машина або виробнича лінія не працює через поломку, обслуговування, переналагодження чи відсутність матеріалу.

Послідовно знаходити причину проблеми в машині чи системі та усувати її, перевіряючи сигнали, деталі й налаштування одне за одним.

Швидкий коливальний рух машини чи конструкції. Надмірна вібрація може вказувати на дисбаланс, неспіввісність або пошкоджений підшипник.

Повільне пошкодження металу хімічною реакцією з водою, повітрям, хімікатами чи іншим середовищем. Найвідоміший приклад — іржа на сталі.

Регулярне вимірювання вібрації, температури, якості оливи та інших ознак стану машини для раннього виявлення проблем і планування ремонту до відмови.

Mean time between failures: середній час роботи ремонтопридатної машини між послідовними відмовами. Вище MTBF означає надійніше обладнання.

Поступова втрата матеріалу поверхні через тертя, контакт або тверді частинки під час використання, наприклад у підшипниках, передачах, ущільненнях та інструментах.

Перестати працювати через несправність; про машини й транспорт. Іменник breakdown — відмова, що зупиняє обладнання.

Повний огляд і ремонт машини з розбиранням, очищенням, перевіркою та заміною зношених деталей для відновлення майже нового стану.

Деталь на складі для швидкої заміни зношеної чи зламаної, наприклад підшипник, ущільнення, пас або двигун.

Стан, коли два з’єднані вали, наприклад двигуна й насоса, не мають спільної осі через зміщення або кутове відхилення.

Скорочення heating, ventilation and air conditioning: системи керування температурою, вологістю та якістю повітря в будівлях, транспорті й промислових приміщеннях.

Холодильна машина, що охолоджує воду або водно-гліколеву суміш для подавання насосом до вентиляційних установок, фанкойлів чи технологічного обладнання.

Великий агрегат HVAC, який фільтрує, нагріває чи охолоджує, іноді зволожує й переміщує повітря повітроводами за допомогою вентиляторів, фільтрів, теплообмінників і заслінок.

Система металевих чи пластикових каналів від вентиляторів і вентиляційних установок до приміщень і назад, із відводами, розгалуженнями, заслінками й решітками.

Робоча речовина холодильного чи кондиціонувального контуру: поглинає тепло при випаровуванні й віддає при конденсації. Приклади R-32 і R-134a.

Подавання свіжого зовнішнього й видалення відпрацьованого чи забрудненого повітря природно через отвори або механічно вентиляторами.

Кількість тепла, яку треба відвести для підтримання проєктних температури й вологості. Джерела — сонце, люди, світло, обладнання й зовнішнє повітря.

Пристрій із холодильним циклом, що переносить тепло з холоднішого середовища, як зовнішнє повітря чи ґрунт, до теплішого для опалення або навпаки для охолодження.

Рання робоча версія виробу для перевірки конструкції, сумісності деталей і функцій та виявлення проблем до початку виробництва.

Перевірка деталі, виробу чи машини на відповідність кресленню, вимогам або стандарту шляхом огляду, вимірювання чи випробування.

Розтягування стандартного зразка до руйнування для вимірювання границі плинності, міцності на розтяг і видовження.

Порівняння вимірювального приладу з точнішим еталоном і, за потреби, регулювання або внесення поправок для надійності показань.

Структурований пошук основної причини відмови чи проблеми, щоб усунути справжнє джерело й запобігти повторенню.

Перевірка матеріалів, швів і деталей на тріщини та дефекти без пошкодження: ультразвукова, радіографічна, магнітопорошкова чи капілярна.

Комплекс обладнання, датчиків і пристроїв для контрольованого випробування деталі, машини чи системи, часто на ресурс або характеристики.