Англійські музичні терміни з українськими поясненнями

Повторювана музична ідея, пов'язана з певним персонажем, предметом, місцем чи поняттям, яка може змінюватися з розвитком історії.

Предмет, створений або використаний для музичних звуків, наприклад фортепіано, скрипка, гітара, барабан або ней.

Регулювати інструмент, щоб ноти мали правильну висоту, зазвичай натягуванням чи послабленням струн або переміщенням частини інструмента.

Такий, що звучить на неправильній висоті: інструмент потребує настроювання або виконавець трохи завищує чи занижує.

Співочі партії музичного твору, особливо попмузики, року й джазу. Основний спів — lead vocals, допоміжні партії — backing vocals.

Група смичкових інструментів, насамперед скрипок, альтів, віолончелей і контрабасів; також самі струни інструмента, наприклад гітари.

Інструменти, на яких грають ударами, струшуванням або шкребінням, наприклад барабани, тарілки, ксилофон, тамбурин і дарбука.

Великий колектив музикантів, що разом грають на струнних, дерев’яних і мідних духових та ударних, зазвичай під керівництвом диригента.

Група музикантів, що грають разом, особливо поп, рок або джаз; також колектив духових та ударних, наприклад маршовий оркестр.

Родина духових інструментів, зазвичай металевих, у яких звук виникає від вібрації губ у чашоподібному мундштуку: труба, тромбон, валторна, туба.

Родина духових інструментів, у яких звук виникає від дмухання на край отвору або через тростину: флейта, гобой, кларнет, фагот і саксофон.

Якість або забарвлення звуку, що дозволяє розрізняти інструменти чи голоси навіть на однаковій ноті та гучності.

Проміжок від найнижчої до найвищої ноти, які співак може добре виконати. Голоси групують за діапазоном: бас, баритон, тенор, альт, сопрано.

Спів або виконання лише одним чи кількома голосами, без інструментального супроводу.

Вокальні партії на тлі головного голосу, що додають гармонію, фактуру, ритмічну підтримку або акценти.

Твір для двох співаків або інструменталістів чи виконання, у якому дві партії однаково важливі.

Група музикантів, що виступають разом, або загальна єдність і збалансованість їхнього спільного виконання.

Передня поверхня грифа струнного інструмента з ладами, де виконавець притискає струни для отримання різних нот.

Музична лінія, що підтримує головну мелодію іншими, узгодженими з нею нотами й часто звучить одночасно з нею.

Тихо наспівувати мелодію із закритим ротом, зазвичай без виразних слів.

Два звуки, виконані одночасно на двох струнах смичкового інструмента, наприклад скрипки чи віолончелі.

Легкий верхній голосовий регістр, який часто контрастує з повнішим розмовним або грудним регістром і може мати повітряне звучання.

Тонка гнучка пластинка, яка вібрує під потоком повітря й бере участь у звукоутворенні кларнета, гобоя, саксофона та інших інструментів.

Педаль фортепіано, що підіймає демпфери зі струн, дозволяючи звукам тривати після відпускання клавіш.

Категорія музики зі спільними рисами ритму, інструментів, гармонії або історії, наприклад джаз, рок, хіп-хоп чи класична музика.

Нове виконання або запис пісні, уперше випущеної іншим артистом, часто в іншому стилі чи аранжуванні.

Традиція західної академічної музики, зокрема симфоній, концертів, опер і камерних творів, зазвичай докладно записаних у нотах і виконуваних підготовленими музикантами.

Жанр, що виник в афроамериканських громадах Нового Орлеана на початку XX століття й відомий свінговим ритмом, багатою гармонією та імпровізацією.

Традиційна музика народу або регіону, зазвичай передавана усно між поколіннями; також сучасний акустичний пісенний стиль під її впливом.

Популярна комерційно орієнтована музика для широкої аудиторії, зазвичай із короткими піснями, чіпкими приспівами та увагою до мелодії й продакшену.

Культура й музичний жанр, що виникли в Бронксі, Нью-Йорк, у 1970-х роках і ґрунтуються на репі під біти з барабанних рисунків та семплів.

Пісня, зазвичай у повільному або помірному темпі, зосереджена на розповіді, емоціях чи виразній ліричній мелодії.

Вокальна манера, особливо в опері й ораторії, що наслідує мовленнєві ритми для передавання діалогу або розповіді.

Ритмічне відчуття з плавним нерівномірним розташуванням нот, часто пов’язане з джазом і танцювальним грувом.

Танець і музичний стиль у тридольному метрі, зазвичай із трьома долями в такті та плавним обертальним характером.

Контрапунктичний твір, у якому основна ідея — тема — послідовно вступає в різних голосах і розвивається через їхню взаємодію.

Твір, зазвичай із кількох частин, у якому один або кілька сольних інструментів ведуть діалог і контрастують з оркестром.

Музика для невеликої групи інструменталістів, зазвичай з одним виконавцем на партію, що сприяє тісній взаємодії музикантів.

Ямайський стиль популярної музики з характерними акцентами між основними долями, виразними басовими лініями й розслабленою, але чітко контрольованою ритмічною основою.

Музичний стиль афроамериканського походження з виразними басовими рисунками та взаємопов'язаними, часто синкопованими ритмічними партіями.

Музична традиція афроамериканських спільнот, відома виразною роботою з висотою звука, повторюваними фразами й характерними гармонічними моделями.

Стиль електронної танцювальної музики, який розвинувся в Детройті й зазвичай використовує повторювані ритми, синтезовані звуки та поступові зміни фактури.

Стиль популярної музики, що виріс з афроамериканського госпелу та ритм-енд-блюзу й вирізняється виразним співом та сильним емоційним виконанням.

Широка традиція популярної музики, часто побудована на електрогітарах, басі, ударних і виразному ритмі, із багатьма вокальними й інструментальними стилями.

Сценічний драматичний твір, у якому співаки втілюють персонажів і розповідають історію переважно через музику, зазвичай з інструментальним супроводом.

Розгорнутий оркестровий твір, зазвичай поділений на кілька частин із контрастними темпами й характерами.

Спільне заняття музикантів для підготовки твору або програми перед виступом перед публікою.

Регулярна самостійна гра або спів для розвитку навичок, вивчення творів і підтримання техніки.

Неформальна назва живого виступу музиканта або гурту, особливо оплачуваного, у барі, клубі чи на заході.

Людина, яка керує оркестром або хором, задає темп, показує вступи й формує виконання рухами рук або диригентської палички.

Фрагмент, який грає або співає один виконавець, часто на передньому плані над супроводом гурту; також цілий твір для одного виконавця.

Створювати музику безпосередньо під час виконання, не читаючи готові ноти, зазвичай над відомою послідовністю акордів або в межах ладу.

Коротка сесія перед концертом, коли гурт грає на сцені, щоб звукорежисер налаштував рівні звуку для публіки та сценічних моніторів.

Перелік пісень, які гурт або виконавець планує виконати на концерті, у потрібному порядку. Set — один безперервний блок виступу.

Сильне хвилювання або страх перед виступом чи під час нього, що може спричиняти тремтіння рук, сухість у роті або провали в пам’яті.

Додаткова пісня або п’єса наприкінці концерту після того, як публіка оплесками викликає виконавців назад.

Музика, що підтримує головну мелодію або соліста, наприклад фортепіанна партія під спів чи гітарні акорди під скрипку.

Виконавська вказівка, що дозволяє вільний вибір, часто щодо темпу, прикрас або необов’язковості певної партії.

Вказівка струнним виконавцям повернутися до гри смичком після піцикато або іншої техніки без смичка.

Спосіб початку, поєднання, відокремлення й акцентування нот, який формує чіткість і музичний характер виконання.

Спосіб користування смичком, зокрема його напрямок, натиск, швидкість і фразування, для формування звуку та артикуляції.

Поступове зменшення гучності протягом уривка, виконуване музикантами або позначене в нотах.

Невелика додаткова нота або фігура, що прикрашає мелодію без зміни її основної форми чи базової гармонічної функції.

Пристрій, який затискає струни гітари або подібного інструмента поперек грифа, одночасно підвищуючи висоту всіх відкритих струн.

Сигнал, який точно вказує музикантові або співакові, коли почати, зупинитися чи щось змінити у виконанні.

Вказівка повернутися до початку й зіграти знову, зазвичай до іншої позначки, яка визначає місце завершення.

Швидке повторення одного звука або швидке чергування звуків, що створює безперервну тремтливу музичну фактуру.

Невелике регулярне коливання висоти навколо основного звука, яким співаки й інструменталісти виразно формують звучання.

З плавним поєднанням послідовних нот, щоб музична лінія текла без виразних проміжків між ними.

З укороченими й чітко відокремленими нотами, що створюють окремі атаки та проміжки в музичній лінії.

Виразне безперервне ковзання від однієї задуманої висоти до іншої, особливо у співі та грі на струнних.

Практика розпізнавання, запам'ятовування й відтворення музичних звуків та співвідношень на слух, зокрема ритмів, інтервалів і гармоній.

Сукупність творів, які музикант чи ансамбль знає, вивчає або готовий виконувати; також твори, доступні для певного інструмента чи жанру.

Репетиція однієї групи великого ансамблю, на якій музиканти або співаки опрацьовують свої партії перед поверненням до повного складу.

Фіксувати голос або інструментальний звук для подальшого відтворення, редагування й випуску.

Окрема пісня в альбомі чи релізі; у студії або DAW — окрема записана партія, наприклад барабанна чи вокальна доріжка.

Узгоджувати й об’єднувати всі записані доріжки пісні в підсумкову стереоверсію, налаштовуючи гучність, панораму, еквалізацію, ефекти та динаміку.

Фінальний етап аудіовиробництва, коли завершені мікси доопрацьовують, узгоджують за гучністю й тембром та готують для стримінгу, CD або вінілу.

Людина, що творчо й практично керує записом, формує звучання, аранжування та виконання, а часто також програмує партії або працює зі звуком.

Скорочення від digital audio workstation: програма для запису, редагування, аранжування, зведення та створення музики на комп’ютері, наприклад Pro Tools, Logic Pro, Ableton Live або Cubase.

Скорочення від Musical Instrument Digital Interface: стандарт передавання між клавішними інструментами, комп’ютерами та іншими пристроями виконавських даних — яка нота, з якою силою і як довго звучить.

Пристрій, що перетворює звук на електричний сигнал для підсилення або запису. Найпоширеніші типи — динамічні та конденсаторні мікрофони.

Одна спроба запису партії або цілої пісні. Звукорежисери зазвичай записують кілька дублів і вибирають або поєднують найкращі.

Записувати нову партію поверх уже записаних доріжок, наприклад додавати гітарне соло або бек-вокал після завершення основного запису.

Звук метронома, який музиканти чують у навушниках або внутрішньовушних моніторах під час запису чи виступу, щоб усі точно тримали один темп.

Скорочення від equalisation або equaliser: регулювання співвідношення низьких, середніх і високих частот звуку або засіб для такого регулювання.

Численні швидкі відбиття звуку в просторі, які створюють відчуття об’єму, або ефект, що їх відтворює, наприклад зальна, кімнатна чи пластинчаста реверберація.

Короткий фрагмент записаного звуку — удар барабана, вокальна фраза або частина наявного запису — повторно використаний у новому музичному творі.

Простий ранній запис пісні для демонстрації задуму учасникам гурту, продюсерам, лейблам або іншим виконавцям до запису фінальної версії.

Окрема записана партія, яку слухають самостійно, відділивши від повного міксу для вивчення, редагування чи реміксу.

Сила звуку, яку сприймає слухач; у зведенні й мастерингу її відрізняють від самого лише виміряного рівня сигналу.

Плавний рух висоти ноти вгору або вниз, часто керований коліщатком, важелем чи програмною автоматизацією.

Фахівець із технічного боку записаного або концертного звуку, зокрема мікрофонів, рівнів, чіткості та налаштування системи.

Установлення відповідних рівнів на послідовних етапах аудіотракту, щоб зберегти придатний звук без надмірного шуму або небажаного перевантаження.

Аудіопроцесор, який послаблює сигнал, коли його рівень падає нижче заданого порога, часто зменшуючи шум у тихих проміжках між звуками.

Аудіопроцесор, що в момент появи зменшує надмірно різкі свистячі звуки, наприклад сильні «с» у вокальному записі.

Живлення постійним струмом через симетричне мікрофонне з'єднання для сумісних мікрофонів або інших аудіопристроїв, зазвичай напругою 48 вольт.

Передавання електричного сигналу інструмента до системи запису або концертного звуку через відповідний інтерфейс без запису його гучномовця мікрофоном.

Передавання раніше записаного інструментального сигналу через підсилювач і запис отриманого звука, що дозволяє змінити тембр після виконання.

Починати запис поверх вибраної частини наявного дубля під час відтворення, замінюючи цей уривок і зберігаючи виконання навколо нього.