Англійські терміни харчування й дієтології українською

Речовина в їжі, потрібна організму для росту, відновлення, вироблення енергії та підтримання здоров’я: наприклад, білок, вуглеводи, жир, вітаміни, мінеральні речовини або вода.

Поживна речовина, потрібна організму у відносно великих кількостях, які вимірюють у грамах: вуглеводи, білок або жир. Іноді до цієї групи також зараховують воду.

Макронутрієнт, утворений з амінокислот. Організм використовує білки для побудови й відновлення м’язів, органів і шкіри, а також утворення ферментів та білкових гормонів. Один грам дає приблизно 4 ккал.

Макронутрієнт, наявний, зокрема, у хлібі, рисі, фруктах, бобових і молоці. Засвоювані вуглеводи організм переважно розщеплює до глюкози — важливого джерела енергії; вони дають близько 4 ккал на грам.

Макронутрієнт, що є концентрованим джерелом енергії — близько 9 ккал на грам — і допомагає засвоювати вітаміни A, D, E та K. Слово також позначає жирові запаси організму.

Компоненти рослинної їжі, які не перетравлюються в тонкій кишці людини. Містяться в цільних зернах, бобових, овочах, фруктах, горіхах і насінні, підтримують роботу кишківника та можуть сприяти контролю глюкози й холестерину.

Стан достатнього вмісту води в організмі та надходження рідини для його досягнення чи підтримання. Вода потрібна для терморегуляції, травлення й підтримання об’єму крові.

Жир, жирні кислоти якого не мають подвійних зв’язків. Основні джерела — вершкове масло, жирне м’ясо, сир, кокосова й пальмова олії; за кімнатної температури зазвичай твердий.

Жир із одним або кількома подвійними зв’язками в жирних кислотах, зазвичай рідкий за кімнатної температури. Основні групи — мононенасичені й поліненасичені.

Воскоподібна жироподібна речовина, потрібна для клітинних мембран, гормонів і вітаміну D. Значну частину виробляє сам організм, передусім печінка; він також надходить із тваринних продуктів.

Одна з дев’яти амінокислот, які організм людини не синтезує або не синтезує в достатній кількості, тому має отримувати з харчовим білком.

Родина поліненасичених жирів, до якої належать рослинна ALA та EPA і DHA з жирної риби; вони потрібні для роботи серця, мозку й очей.

Ненасичений жир із транс-конфігурацією подвійного зв’язку. Основним промисловим джерелом були частково гідрогенізовані олії; він підвищує холестерин ЛПНЩ і знижує ЛПВЩ.

Вуглевод із довгих ланцюгів цукрових одиниць, наприклад крохмаль або клітковина, у зернових, бобових та овочах. Частина перетравлюється повільніше за прості цукри, але швидкість залежить від структури й оброблення; клітковина не перетравлюється так само, як крохмаль.

Вітамін або мінеральна речовина, необхідні для здоров’я в дуже малих кількостях, які вимірюють у міліграмах або мікрограмах.

Органічна речовина, потрібна організму в невеликих кількостях для росту, імунної функції та нормального обміну речовин. Більшість вітамінів має надходити з їжею, оскільки організм не виробляє їх у достатній кількості.

Неорганічний елемент, наприклад кальцій, залізо, цинк або калій, який потрібен для кісток, кровотворення, роботи нервів і численних хімічних реакцій та надходить із їжею і водою.

Нестача нутрієнта в організмі, достатня для впливу на здоров’я чи появи характерних ознак, наприклад анемії через нестачу заліза.

Продукт у вигляді таблетки, капсули, порошку або напою, який доповнює раціон нутрієнтами чи іншими речовинами, наприклад краплі вітаміну D, таблетки заліза або білковий порошок.

Мінерал, потрібний для гемоглобіну, що переносить кисень у крові. Гемове залізо міститься в тваринних продуктах, негемове — у рослинних, а також у частині тваринних джерел.

Найпоширеніший мінерал організму, зосереджений переважно в кістках і зубах. Також потрібний для скорочення м’язів, нервових сигналів і згортання крові.

Жиророзчинний вітамін, який сприяє всмоктуванню кальцію й здоров’ю кісток. Утворюється в шкірі під дією сонячного світла; також надходить із жирної риби, яєць і збагачених продуктів.

Мінерал і електроліт, що регулює водний баланс, нервові сигнали й роботу м’язів. Більшість харчового натрію надходить із солі, хлориду натрію, у перероблених продуктах, хлібі та під час приготування.

Речовина, яка може захищати клітини від ушкодження нестабільними молекулами — вільними радикалами. Приклади — вітаміни C й E та рослинні сполуки; селен бере участь у роботі антиоксидантних ферментів.

Один із чотирьох вітамінів — A, D, E та K — що розчиняються в жирах. Всмоктуються разом із харчовим жиром і можуть зберігатися в печінці та жировій тканині.

Вітамін B9, потрібний для синтезу ДНК та еритроцитів. Природно міститься в листовій зелені й бобових; синтетична форма — фолієва кислота — використовується в добавках і збагачених продуктах.

Вітамін, потрібний для здоров’я нервової системи, синтезу ДНК та еритроцитів. Природно міститься майже винятково в тваринних продуктах: м’ясі, рибі, яйцях і молочному.

Мінеральний компонент, наприклад натрій, калій, хлорид або магній, що перебуває в рідинах організму у вигляді заряджених іонів і допомагає регулювати водний баланс, нерви й м’язи.

Про продукт, до якого додали вітаміни чи мінерали, часто природно відсутні, для поліпшення харчування, наприклад борошно з фолієвою кислотою або сіль із йодом.

Частка поживної речовини з їжі, яку організм може фактично всмоктати й використати. За однакового заявленого вмісту різні продукти можуть значно відрізнятися.

Одиниця вимірювання енергії, яку дають їжа й напої та яку витрачає організм. У харчуванні й на етикетках calorie зазвичай означає кілокалорію (ккал).

Співвідношення між енергією, що надходить із їжею та напоями, і енергією, яку витрачає організм. Коли вони однакові, маса тіла зазвичай залишається стабільною.

Стан, коли людина споживає менше калорій, ніж витрачає організм, тому він використовує запаси енергії, а маса тіла має тенденцію знижуватися.

Тривалий процес досягнення й підтримання маси тіла, що сприяє здоров’ю, через харчові звички, фізичну активність, зміну поведінки та, за потреби, медичне лікування.

Хронічний стан із надлишком жирової тканини, який може шкодити здоров’ю. У дорослих поширений критерій — індекс маси тіла 30 або більше.

Кількість енергії, яку організм витрачає в умовах повного спокою на дихання, кровообіг, відновлення клітин та інші базові функції. Зазвичай найбільша складова добових енерговитрат.

Співвідношення складових тіла, зокрема жиру, м’язів, кісток і води. Дає додаткову інформацію про здоров’я порівняно з масою тіла окремо.

Маса тіла без запасеного жиру, що охоплює м’язи, кістки, органи й воду. Тісно пов’язана із силою та потребами в енергії.

Сукупність хімічних процесів організму, що перетворюють їжу на енергію та потрібні клітинам речовини, а також забезпечують розщеплення речовин і утворення продуктів для виведення.

Процес розщеплення їжі в роті, шлунку та кишківнику до невеликих молекул, які можуть всмоктуватися й використовуватися організмом.

Процес переходу перетравлених поживних речовин із кишківника, переважно тонкого, у кров або лімфу для використання організмом.

Кількість глюкози в крові в певний момент. Організм регулює її в порівняно вузькому діапазоні за допомогою гормонів, зокрема інсуліну й глюкагону.

Гормон підшлункової залози, який сприяє переходу глюкози з крові в клітини й знижує її рівень у крові. Також допомагає запасати енергію у вигляді глікогену та жиру.

Природне бажання їсти, на яке впливає не лише голод, а й емоції, звички, хвороби, ліки, вигляд і запах їжі.

Хімічно перетворювати речовину на дрібніші й простіші складові, як ферменти розщеплюють білки до амінокислот, а крохмаль до цукрів.

Відносний показник глікемічної відповіді на порцію продукту з визначеною кількістю доступних вуглеводів порівняно з глюкозою, для якої прийнято значення 100. Відображає не лише швидкість, а й величину відповіді.

Трильйони бактерій та інших мікроорганізмів травного тракту, переважно товстого кишківника, які допомагають перетравлювати клітковину, виробляти деякі вітаміни й підтримувати імунні функції.

Відчуття наповненості після їжі, яке певний час стримує повернення голоду. Білок, клітковина й обсяг страви зазвичай посилюють його.

Переробляти речовину хімічними реакціями організму, наприклад розщеплювати їжу для енергії або перетворювати ліки чи алкоголь на інші сполуки.

Живі мікроорганізми, зазвичай бактерії або дріжджі, які в достатній кількості можуть приносити користь здоров’ю. Містяться в деяких ферментованих продуктах і добавках.

Спосіб харчування, що включає різноманітні продукти з усіх основних груп у відповідних кількостях і забезпечує потреби організму в енергії та поживних речовинах.

Кількість продукту, яку людина фактично накладає собі або з’їдає за один раз. Вона може відрізнятися від стандартної порції, зазначеної на етикетці.

Письмовий план того, що, коли й у якій кількості людина їстиме протягом дня або тижня, зазвичай з урахуванням конкретних потреб у харчуванні чи стану здоров’я.

Категорія продуктів із подібним поживним складом, наприклад овочі, фрукти, зернові, білкові або молочні продукти; використовується в рекомендаціях зі збалансованого харчування.

Про раціон, страву або людину, що не споживає м’яса, птиці й риби. Багато вегетаріанців їдять яйця та молочні продукти; іменник називає людину з таким харчуванням.

Про раціон або спосіб життя без продуктів тваринного походження, зокрема м’яса, риби, яєць, молочного й зазвичай меду. Іменник називає людину, яка так живе.

Невелика кількість їжі між основними прийманнями або продукт, який так споживають, наприклад фрукти, горіхи, йогурт чи крекери.

Їсти, пити або використовувати щось у меншій кількості, не відмовляючись повністю. Це м’якша мета, ніж повне виключення з раціону.

Про продукт, який містить багато вітамінів, мінералів, білка або клітковини відносно своєї калорійності.

Зерно пшениці, вівса, ячменю, бурого рису чи інших культур, що зберігає всі три частини: оболонки, зародок та ендосперм.

Промисловий продукт переважно з рафінованих компонентів і добавок, як багато солодких напоїв, фасованих снеків, локшини швидкого приготування й м’ясних виробів. Термін походить із класифікації NOVA.

Традиційна модель харчування країн Середземномор’я з великою кількістю овочів, фруктів, бобових, цільних зернових, горіхів, оливкової олії й риби, помірною кількістю молочного та невеликою — червоного м’яса.

Модель харчування, що чергує періоди їжі з періодами голодування або дуже низького надходження енергії, наприклад їжа лише у восьмигодинне вікно щодня.

Про їжу або раціон переважно чи повністю з рослин: овочів, фруктів, зернових, бобових, горіхів і насіння. Може передбачати невелику кількість тваринних продуктів або виключати їх.

Стан, за якого харчування не відповідає потребам організму. У клінічному контексті часто означає недостатність харчування, а в ширшому контексті глобального здоров’я також охоплює надмірну масу тіла, ожиріння й дефіцити мікронутрієнтів.

Шкідлива реакція імунної системи на певний харчовий білок, наприклад білки арахісу, молока або яєць. Прояви варіюють від висипу до небезпечної для життя анафілаксії.

Труднощі перетравлення їжі або реакція на неї без участі імунного механізму, наприклад непереносимість лактози. Симптоми зазвичай травні й залежать від кількості спожитого.

Такий, що не містить глютену — білкового комплексу пшениці, ячменю й жита. Для відповідного маркування в ЄС і США діє граничний рівень близько 20 мг/кг.

Галузь, що займається профілактикою, діагностикою й веденням пов’язаних із харчуванням проблем пацієнтів, особливо в лікарнях, клініках і закладах тривалого догляду.

Хронічний стан, за якого організм недостатньо реагує на інсулін або виробляє його замало, тому глюкоза крові залишається підвищеною. Це найпоширеніший тип діабету.

Лікування харчуванням конкретного захворювання чи стану, наприклад діабету або хвороби нирок, яке планує й контролює зареєстрований дієтолог у межах медичної допомоги.

Харчування через травний тракт, зазвичай зондом у шлунок або тонкий кишківник, для пацієнтів, які не можуть достатньо їсти через рот. Деякі визначення охоплюють і пероральні поживні суміші.

Введення поживних речовин безпосередньо у вену, оминаючи травну систему, коли кишківник не можна використовувати або він недостатньо всмоктує нутрієнти.

Автоімунний стан, за якого споживання глютену ушкоджує слизову тонкого кишківника й може погіршувати всмоктування поживних речовин. Основою ведення є суворий довічний безглютеновий раціон.

Серйозний психічний розлад зі шкідливими харчовими моделями та часто вираженими переживаннями щодо їжі, ваги чи форми тіла. Приклади — нервова анорексія, нервова булімія та розлад із нападами переїдання.

Систематичне збирання та інтерпретація даних про раціон, виміри тіла, медичний анамнез і лабораторні результати для виявлення проблем із харчуванням.

Body mass index: маса тіла в кілограмах, поділена на квадрат зросту в метрах. Показник використовують для класифікації маси тіла дорослих як недостатньої, нормальної, надмірної або такої, що відповідає ожирінню.

Їжа, напої та поживні речовини, які людина фактично споживає за певний період, наприклад день, тиждень або типовий місяць.

Паперовий або цифровий запис усього з’їденого й випитого протягом кількох днів, часто із часом, кількістю та самопочуттям.

Стан здоров’я, пов’язаний із надходженням і використанням поживних речовин, який оцінюють за вимірами тіла, раціоном, клінічними ознаками та лабораторними показниками.

Вимір обхвату талії, зазвичай посередині між нижнім ребром і верхнім краєм тазової кістки, для оцінювання накопичення жиру в ділянці живота.

Вимірювання розмірів і пропорцій тіла, зокрема зросту, ваги, окружності талії, товщини шкірних складок і окружності середини плеча, для оцінювання харчування та росту.

Інтерв’ю, під час якого навчений фахівець просить згадати все з’їдене й випите за попередні 24 години або попередній день, включно з кількістю та способом приготування.

Інформаційний блок на пакованні харчового продукту, що містить енергетичну цінність і кількість поживних речовин, зокрема жирів, вуглеводів, цукрів, білків і солі, зазвичай на 100 г та/або порцію.

Стандартна кількість продукту, наприклад одна чашка або 30 грамів, яку використовують на етикетці чи в рекомендаціях для подання та порівняння поживної цінності.

Частина етикетки, що називає інгредієнти продукту в порядку зменшення маси, тому основний інгредієнт стоїть першим.

Речовина, зазвичай білок, здатна викликати алергічну реакцію. У маркуванні їжі стосується визначених продуктів, як арахіс, молоко, яйця, риба, пшениця або кунжут.

Референтна кількість нутрієнта для американського маркування Nutrition Facts. Відсоток добової величини, %DV, показує внесок однієї порції в умовний добовий орієнтир.

Цукри й сиропи, додані до їжі та напоїв під час виробництва або приготування, наприклад столовий цукор, мед і кукурудзяний сироп, на відміну від природних цукрів цілих фруктів і молока.

Recommended Dietary Allowance: середнє добове надходження нутрієнта, достатнє майже для всіх здорових людей, приблизно 97–98%, певного віку та статі.

Твердження на харчовій етикетці або в рекламі, що пов’язує продукт чи нутрієнт зі здоров’ям, наприклад потребу в кальції для підтримання нормальних кісток.

Офіційні доказові рекомендації уряду або органу охорони здоров’я щодо харчування населення для підтримання здоров’я та зменшення ризику хвороб.

Кваліфікований фахівець охорони здоров’я з університетською освітою в галузі харчування та дієтології, який оцінює харчовий стан, консультує й проводить дієтологічне лікування, зокрема людей із захворюваннями. Конкретні вимоги до професії залежать від країни.

Людина, яка консультує з питань їжі та харчування або досліджує їх. Залежно від країни ця професійна назва може вимагати певної освіти чи реєстрації або не мати таких вимог.

Підтримувальна розмова, зазвичай упродовж кількох зустрічей, під час якої дієтолог допомагає зрозуміти власне харчування, визначити цілі та сформувати стійкі зміни відповідно до здоров’я і способу життя.

Звичний спосіб харчування людини: що, коли, де, скільки й наскільки швидко вона їсть, а також пов’язані з їжею дії та переживання.

Ступінь фактичного дотримання людиною погодженого лікування, раціону чи плану протягом часу, наприклад харчування за планом або приймання призначених добавок.

Продовжувати виконувати план, раціон, правило чи рішення, не припиняючи й не змінюючи його навіть за труднощів.

Орієнтований на клієнта стиль консультування, що допомагає дослідити власні причини змін і подолати суперечливі почуття щодо них, а не просто отримати вказівки.

Процес стійкої зміни звичок і дій, наприклад купівлі продуктів, приготування або споживання їжі. Часто основна мета консультування з харчування.