Англійська для архітекторів: терміни з українськими поясненнями

Швидке виконане від руки креслення, яким досліджують або пояснюють задум; його зазвичай роблять на ранньому етапі проєктування й не дотримуються точного масштабу.

Ключова ідея, що спрямовує проєктування й задає йому виразний напрям, наприклад тісний зв'язок із ландшафтом або організація будівлі навколо світла.

Документ із вимогами до будівлі: її призначенням, переліком і площами приміщень, бюджетом, строками та цілями замовника.

Дослідження ділянки до початку проєктування, що охоплює її розмір, ухил, клімат, сонце, вітер, краєвиди, доступ, навколишні будівлі та містобудівні обмеження.

Основний навчальний курс з архітектури, у якому студенти протягом семестру розробляють проєкти та регулярно проходять критичні перегляди й захисти; також проєктне бюро.

Спрощене абстрактне креслення або схема, яка пояснює одну особливість проєкту, наприклад зв’язки між приміщеннями, рух людей або напрям сонячного світла.

Наявна будівля або проєкт, який архітектори вивчають, щоб запозичити корисні ідеї, планування чи деталі й обґрунтувати власні проєктні рішення.

Ранній етап проєктування, на якому архітектор розробляє основне планування, об'єм і характер будівлі на основі завдання, перш ніж починається детальне проєктування.

Виїзд на місце проєкту, щоб спостерігати й фіксувати його умови або, під час будівництва, перевіряти перебіг і якість робіт.

Креслення будівлі згори, ніби її умовно розрізали горизонтально приблизно на метр над підлогою; на ньому показано стіни, двері, вікна й кімнати.

Креслення будівлі, умовно розсіченої вертикально згори донизу; воно показує поверхи, висоту стель, дах, сходи та взаємне розташування внутрішніх просторів.

Креслення, на якому одну сторону будівлі показано прямо, без перспективи, щоб можна було читати й вимірювати висоти, прорізи та матеріали цієї площини.

Креслення всієї земельної ділянки згори: на ньому показано розташування будівлі, межі, під'їзди, озеленення, відмітки рівнів і зв'язок із сусідніми будівлями.

Співвідношення між розміром креслення або макета та справжнім розміром будівлі; у масштабі 1:100 один сантиметр на папері відповідає одному метру в реальності.

Креслення або зображення простору таким, яким його бачить людське око: лінії сходяться в точках сходу, а віддалені предмети здаються меншими.

Тривимірне креслення без точок сходу, у якому паралельні лінії залишаються паралельними, тому об’єкт можна вимірювати вздовж основних осей.

Креслення у великому масштабі, яке точно показує, як з’єднуються частини будівлі, наприклад віконна рама, край даху чи примикання стін, із зазначенням матеріалів і розмірів.

Скорочення від computer-aided design — програмне забезпечення для точного створення двовимірних креслень і тривимірних моделей замість ручного креслення.

Скорочення від building information modelling — інформаційне моделювання будівлі на основі спільної 3D-моделі, у якій кожен елемент, як-от стіна чи вікно, містить дані про матеріал, розмір і вартість.

Докладний комплект креслень із повними розмірами, за яким підрядник будує проєкт; він містить плани, розрізи, фасади, вузли й специфікації.

Нанести на креслення виміри, позначивши довжину, ширину й висоту стін, прорізів і просторів розмірними лініями та числами.

Додавати від руки або цифровими засобами коментарі, виправлення чи зміни на креслення або документ, щоб інша людина могла його оновити.

Загальна тривимірна форма й компонування основних об'ємів будівлі без таких деталей, як вікна чи матеріали.

Спосіб, у який люди переміщуються просторами будівлі та між ними, зокрема коридорами, сходами, ліфтами, пандусами й входами.

Спосіб розміщення кімнат, меблів або зон на плані, зокрема їхні розміри, положення та взаємозв’язки.

Співвідношення розмірів частин будівлі між собою та кожної частини з цілим, наприклад висоти й ширини вікна або кімнати.

Планування з малою кількістю або без внутрішніх стін, за якого функції на кшталт приготування їжі, обіду й відпочинку або багато робочих місць ділять один великий простір.

Великий внутрішній простір будівлі, що проходить крізь кілька поверхів, зазвичай накритий скляним дахом і часто використовується як вестибюль або місце зустрічей.

Відкритий простір, повністю або частково оточений стінами чи будівлями, який вводить світло й повітря та забезпечує приватність у середині будівлі.

Кімната або зона заввишки у два поверхи, що проходить крізь перекриття над нею; часто до неї звернена галерея або антресоль.

Якість будівель і просторів, розміри й деталі яких комфортно співвідносяться з людським тілом, завдяки чому люди почуваються вільно, а не малими чи загубленими.

Зовнішня площина будівлі, особливо її передня сторона або сторона, звернена до вулиці, яку розглядають як цілісність із вікнами, матеріалами й деталями.

Стіна, що сприймає навантаження від розташованих вище перекриттів і даху та передає його до фундаментів; її не можна прибрати без улаштування іншої опори.

Вертикальний несний конструктивний елемент, зазвичай бетонний, сталевий або дерев'яний, що передає навантаження від балок і плит до фундаментів.

Плоский горизонтальний конструктивний елемент, зазвичай із залізобетону, який утворює підлогу або дах і передає навантаження на балки, стіни чи колони.

Комплекс сходинок разом із несною конструкцією, поручнями й майданчиками, що сполучає різні поверхи будівлі.

Найнижча частина будівлі, зазвичай під землею, яка безпечно розподіляє вагу споруди на ґрунт або скельну основу.

Горизонтальний конструктивний елемент, який перекриває отвір або проліт між опорами й передає навантаження на колони чи стіни.

Верхнє покриття будівлі, що захищає її від дощу, сонця й холоду; воно може бути плоским, скатним або криволінійним.

Сукупність взаємопов'язаних елементів — фундаментів, колон, балок, стін і плит, — яка безпечно передає навантаження будівлі на ґрунт.

Балка, плита або частина будівлі, що виступає назовні й закріплена лише з одного кінця, тоді як інший кінець не має опори.

Внутрішня стіна, що розділяє простори, але не несе конструктивних навантажень будівлі, тому її зазвичай можна перенести або демонтувати.

Друга стеля, підвішена нижче несної плити; у проміжку прокладають повітропроводи, кабелі, труби й освітлювальні прилади, приховуючи їх.

Розміщення, розмір і пропорції вікон та інших прорізів у фасаді будівлі.

Горизонтальна балка з бетону, сталі, каменю або деревини над дверним чи віконним прорізом, що несе розташовану вище стіну.

Регулярна система ліній на плані, що задає положення колон і головних стін; лінії позначають літерами в одному напрямку й цифрами в іншому.

Бетон із закладеними в нього сталевими стрижнями або сіткою: бетон чинить опір стиску, а сталь — розтягу, завдяки чому можна створювати міцні балки, плити й колони.

Конструкція зі з'єднаних сталевих колон і балок, яка несе перекриття та дах і дає змогу створювати великі відкриті простори й високі будівлі.

Невеликий прямокутний блок із випаленої глини, який використовують для мурування стін; цеглу кладуть на розчин регулярними схемами перев’язки.

Деревина, підготовлена для будівництва й використана в конструкціях, підлогах, облицюванні, вікнах і меблях; інженерні матеріали, як-от перехресно-клеєна деревина, застосовують у багатоповерхових будівлях.

Скляні частини будівлі — вікна, скляні двері й стіни — або роботи з установлення скла в рами.

Тонка зовнішня стіна, зазвичай зі скла й алюмінію, підвішена до конструкції будівлі; вона захищає від погоди, але не несе навантажень від перекриттів чи даху.

Зовнішній шар матеріалу, закріплений на стінах будівлі для захисту від погоди й формування її вигляду; це може бути камінь, металеві панелі, деревина або кераміка.

Конструкція з окремих елементів — каменю, цегли чи бетонних блоків, — покладених на розчин; також самі такі елементи як будівельний матеріал.

Архітектурний рух початку — середини XX століття, що відкинув історичний декор і віддав перевагу функції, простим формам, відкритому плануванню та новим матеріалам, як-от сталь, скло й бетон.

Традиційні будівлі, створені місцевими жителями з місцевих матеріалів і знань та сформовані кліматом, культурою й повсякденними потребами, а не професійними архітекторами.

Заокруглене покриття у формі половини сфери над круглим, квадратним або багатокутним простором; кам'яний купол розподіляє навантаження назовні й донизу.

Криволінійна конструкція над отвором, складена з клиноподібних каменів або цеглин, що тиснуть одна на одну й передають навантаження зверху на бокові опори.

Архітектурний стиль 1950–1970-х років, відомий масивними виразними формами й оголеним бетоном; його часто застосовували в житлових, університетських і громадських будівлях.

Опис європейського стилю приблизно XII–XVI століть, якому властиві стрілчасті арки, ребристі склепіння, аркбутани й великі вітражні вікна.

Системи оформлення колон і пропорцій із Давньої Греції та Риму: доричний, іонічний і коринфський, а також римські тосканський і композитний ордери.

Роботи з ремонту історичної будівлі та повернення її до попереднього стану на основі ретельного дослідження первісної форми, матеріалів і технік.

Надання старій будівлі нової функції, наприклад перетворення фабрики на музей чи офіси, зі збереженням значної частини її первісної конструкції та характеру.

Площа землі, яку займає будівля, виміряна за контуром її зовнішніх стін на рівні землі.

Система поділу міста на зони, де дозволені лише певні функції — наприклад житло, офіси чи промисловість — і визначені допустимі параметри забудови.

Довгостроковий план розвитку великої території, як-от кампусу, району чи міського кварталу, із землекористуванням, будівлями, вулицями, відкритими просторами та етапами реалізації.

Простір, відкритий і доступний для всіх, наприклад вулиці, площі, парки, набережні та громадські зони муніципальних будівель.

Опис будівлі або території, що поєднує різні функції — наприклад житло, магазини, офіси й громадські заклади, — замість їхнього відокремлення.

Обсяг забудови або кількість житла чи людей на визначеній площі землі; часто вимірюється кількістю помешкань або мешканців на гектар.

Мінімальна відстань, якої будівля має дотримуватися від межі ділянки або вулиці згідно з містобудівними правилами; також верхня частина будівлі, відсунута відносно нижнього поверху.

Сумарна площа всіх поверхів будівлі, поділена на площу ділянки; коефіцієнт 2 означає, що загальна площа поверхів може вдвічі перевищувати площу ділянки.

Неконтрольоване поширення забудови низької щільності — житлових масивів, торговельних центрів і доріг — на сільські території навколо міста.

Процес, у якому заможніші люди заселяють бідніший район, ціни на нерухомість зростають, а багато давніх мешканців і підприємств змушені виїхати або закритися.

Наскільки легко, безпечно й приємно пересуватися районом пішки; це залежить від ширини тротуарів, затінення, переходів, активності вулиці та відстані до щоденних потреб.

Природне світло неба й сонця, що потрапляє до будівлі; архітектори формують вікна, ліхтарі та глибину приміщень, щоб забезпечити його достатньо й уникнути засліплення або перегрівання.

Матеріал, наприклад мінеральна вата, полістирол або деревне волокно, який укладають у стіни, дахи й підлоги, щоб сповільнити передавання тепла всередину чи назовні будівлі.

Напрямок, у якому звернена будівля, кімната або фасад, відносно сонця, вітру, краєвидів і вулиці.

Проєктування будівель, що зменшує споживання енергії, води й матеріалів, скорочує викиди вуглецю та відходи й забезпечує здорове середовище протягом усього строку експлуатації.

Проєктування, що використовує сонце, вітер, затінення, форму й матеріали будівлі для підтримання комфорту з мінімальною потребою в механічному опаленні, охолодженні чи освітленні.

Природне вентилювання, за якого свіже повітря входить через отвори з одного боку простору й виходить через отвори з протилежного боку.

Дах із шаром ґрунту й рослинами над гідроізоляцією, який сповільнює стік дощової води, додає теплоізоляцію, підтримує живу природу й охолоджує довкілля.

Викиди вуглецю від виробництва, транспортування й монтажу матеріалів будівлі, а згодом від її обслуговування та знесення, на відміну від викидів під час споживання енергії.

Скорочення від Leadership in Energy and Environmental Design — система оцінювання екологічності будівель Ради США із зеленого будівництва, яка нараховує бали за сталі рішення.

Зменшене тривимірне відтворення будівлі або ділянки з картону, дерева, піноматеріалу чи надрукованих на 3D-принтері деталей; його створюють для дослідження або презентації проєкту.

Створити реалістичне або атмосферне зображення проєкту на основі 3D-моделі за допомогою програми, що розраховує освітлення, матеріали й тіні.

Група викладачів і запрошених архітекторів, яка розглядає студентські проєкти, надає відгуки й оцінки, або комісія, що визначає переможців архітектурного конкурсу.

Заняття, під час якого викладач або група рецензентів обговорює студентську роботу й надає критичний відгук; скорочена форма слова critique.

Великий аркуш, часто формату A1 або A0, на якому розміщують креслення, зображення, діаграми й короткі тексти для презентації проєкту журі, замовнику або на конкурсі.

Конкурс, у якому архітектори подають проєктні пропозиції, а журі, часто оцінюючи їх анонімно, обирає найкращу для нагороди або подальшого замовлення.

Відібрана збірка найкращих робіт архітектора або студента — проєктів, креслень, макетів і зображень, — яку використовують під час вступу, пошуку роботи чи участі в конкурсах.

Закріпити креслення й планшети на стіні шпильками, щоб викладач, журі або команда могли разом їх розглядати й обговорювати.

Набір обов’язкових нормативних вимог до проєктування й будівництва, що стосуються безпеки, доступності, евакуації, конструкцій та інших аспектів будівель.

Особа або організація, яка замовляє будівельний проєкт і оплачує роботу архітектора, наприклад власник житла, забудовник, компанія чи державний орган.

Початкове дослідження, що перевіряє, чи можливо й доцільно реалізувати проєкт на конкретній ділянці, з огляду на правила забудови, площу, вартість, завдання та ризики.

Офіційний дозвіл місцевого органу влади на будівництво, зміну або знесення будівлі, який видають після перевірки креслень на відповідність містобудівним правилам і нормам.

Компанія або особа, найнята для будівництва проєкту відповідно до креслень, специфікацій і договору; вона керує працівниками, матеріалами й субпідрядниками на майданчику.

Письмовий документ із вимогами до матеріалів, виробів, стандартів якості й виконання робіт, який використовують разом із кресленнями.

Процедура, у якій підрядники подають ціни на будівництво проєкту, або сама подана пропозиція; замовник зазвичай обирає учасника з огляду на вартість і якість.

Регулярна перевірка будівельних робіт архітектором або інженером на місці, щоб переконатися у відповідності кресленням, специфікаціям і стандартам якості.

Властивість будівлі або місця бути придатним для користування всіма людьми, зокрема користувачами крісел колісних, літніми людьми та людьми з порушеннями зору чи слуху.