Англійські терміни графічного дизайну українською

Мистецтво й уміння добирати та розташовувати літери для зручного читання й належного вигляду тексту: вибирати гарнітури, розміри, інтервали та довжину рядків.

Певний дизайн літер, цифр і символів у спільному стилі, наприклад Helvetica, Garamond чи Futura, зазвичай доступний у кількох насиченостях і накресленнях.

Конкретне накреслення й насиченість гарнітури, наприклад Arial Bold, зазвичай у файлі для встановлення на комп'ютер. У повсякденному мовленні часто означає саму гарнітуру.

Регулювання відстані між двома конкретними літерами для візуально рівномірних проміжків, наприклад зближення A і V у слові AVENUE.

Вертикальна відстань між рядками тексту, вимірювана від однієї базової лінії до наступної. Назва походить від свинцевих смужок між рядками металевого набору.

Маленька риска чи виступ на кінці штриха літери, як у Times або Garamond. Гарнітуру з такими деталями також називають serif.

Про літери без засічок — маленьких виступів на кінцях штрихів, як у Helvetica, Arial чи Futura. Такі гарнітури часто виглядають лаконічно й сучасно.

Загальний інтервал між літерами в цілому слові, рядку чи абзаці, який рівномірно змінюють для вільнішого або щільнішого набору.

Товщина штрихів шрифту: від thin і light через regular та medium до bold і black.

Головний рядок великого тексту вгорі реклами, статті, плаката чи вебсторінки, написаний та оформлений так, щоб першим привертати увагу.

Основний довший текст дизайну, наприклад абзаци брошури чи статті, на відміну від заголовків, підписів та інших коротких написів.

Група споріднених шрифтів зі спільним дизайном, але різною насиченістю, шириною чи накресленням, наприклад Roboto Light, Regular, Bold та Italic.

Висота малих літер гарнітури, наприклад x, від базової лінії без верхніх і нижніх виносних елементів, як у h чи p.

Уявна лінія, на якій стоїть більшість літер. Літери g і p опускаються нижче неї; інтерліньяж вимірюють між сусідніми базовими лініями.

Легкість розпізнавання окремих літер і слів, яка залежить від дизайну гарнітури, розміру, контрасту й умов перегляду.

Дуже короткий останній рядок абзацу, залишений окремо, особливо вгорі нової колонки чи сторінки, що виглядає неохайно й порушує плавність читання.

Відстань від базової лінії до верху великих літер із пласким завершенням.

Замкнений або частково замкнений простір усередині форми літери.

Один гліф, що поєднує дві або більше літер.

Цифри різної висоти й положення, серед яких є форми з виносними елементами нижче базової лінії.

Цифри зі спільною базовою лінією та приблизно однаковою висотою.

Цифри, гліфи яких займають однакову ширину по горизонталі.

Цифри, ширина яких залежить від індивідуальної форми.

Варіант рисунка шрифту, пристосований до певного діапазону розмірів читання.

Шрифт, що надає діапазон варіантів рисунка вздовж однієї чи кількох осей варіації.

Інструкції або коригування, які допомагають чітко відтворювати гліфи на піксельній сітці.

Виріз у формі літери, який залишає місце для розтікання фарби в тісних з'єднаннях штрихів.

Простір між видимим контуром гліфа й межею його ширини просування.

Стиль шрифту з товстими засічками, подібними до брусків.

Група шрифтових стилів зі щільними кутастими формами, що походять від історичного рукописного письма.

Подовжений декоративний штрих літери.

Прихована можливість розриву слова, що показує дефіс лише тоді, коли слово переноситься саме в цьому місці.

Пробіл, що забороняє розрив рядка між елементами, які він розділяє.

Розміщення розділових знаків частково за краєм тексту, щоб цей край виглядав рівним.

Видимі смуги білого простору, що проходять крізь послідовні рядки тексту.

Збільшена початкова літера, що опускається вниз поряд із кількома рядками абзацу.

Конкретна графічна форма, що представляє символ або поєднання символів.

Презентація форм, можливостей і поведінки гарнітури в реальному використанні.

Довгий розділовий знак, ширину якого традиційно пов’язують з одиницею em.

Розділове тире, коротше за довге тире, яке часто використовують для діапазонів.

Типографічний пробіл, номінальна ширина якого дорівнює поточному кеглю.

Типографічна одиниця довжини, що дорівнює дванадцяти пунктам.

Вбудовування лише потрібних гліфів шрифту замість усього шрифту.

Варіант гліфа, який вибирається залежно від навколишніх символів.

Група альтернативних гліфів, яку надає шрифт і яку можна вибрати.

Зменшений символ, розташований вище звичайної базової лінії тексту.

Зменшений символ, розташований нижче звичайної базової лінії тексту.

Про шрифт, у якому кожен символ має однакову горизонтальну ширину знакомісця.

Про похиле накреслення, форми літер якого можуть бути спеціально спроєктовані, а не механічно нахилені.

Про нахилене накреслення, яке загалом зберігає форми відповідного прямого накреслення.

Cyan, magenta, yellow і key (чорний): чотири фарби більшості видів кольорового друку. Їх поєднання дрібними крапками створює діапазон друкованих кольорів.

Red, green і blue: червоне, зелене та синє світло, які екрани змішують для відтворення кольорів. Це колірний режим сайтів, застосунків, соцмереж і відео.

Обмежений набір кольорів проєкту чи бренду, зазвичай основних, допоміжних і нейтральних, який забезпечує узгоджений вигляд усіх матеріалів.

Код із шести символів після знака #, наприклад #E63946, який визначає точний екранний колір шістнадцятковими значеннями червоного, зеленого й синього.

Основна колірна група, наприклад червона, синя чи зелена, без урахування світлоти, темноти або інтенсивності.

Інтенсивність або чистота кольору. Висока насиченість дає яскраві інтенсивні кольори, низька — м'якші, сіріші чи приглушені.

Два кольори на протилежних сторонах колірного кола, наприклад синій і помаранчевий або червоний і зелений. Поруч створюють сильний контраст та енергію.

Коло з упорядкованими кольорами, наприклад червоним, помаранчевим, жовтим, зеленим, синім і фіолетовим, для пояснення їхніх взаємозв'язків і побудови схем.

Світліший варіант кольору, утворений додаванням білого або, у друці, використанням певного відсотка фарби, наприклад 20% фірмового синього.

Плавний перехід між кольорами або від кольору до прозорості в межах форми чи тла.

Спеціально змішана фарба, яку друкують одним суцільним кольором, а не складають із точок CMYK; потрібна для точних фірмових кольорів, металіків і неонових барв. Найвідоміша система — Pantone.

Невеликий набір даних, пов'язаний із файлом або пристроєм, який описує відображення чи друк кольорів і допомагає узгодити їх між екранами, програмами та друкарськими машинами.

Стратегія колірного перетворення, яка враховує відмінності між охопленнями відтворюваних кольорів.

Коригування колірного перетворення, що узгоджує рівні чорного у вихідному та цільовому просторах.

Збіг кольорів зразків, який може зникати зі зміною умов перегляду.

Зміна сприйнятого кольору або світлоти під впливом навколишніх кольорів.

Числова міра відмінності кольорів, обчислена за визначеною формулою.

Подання кольору через світлість і дві координати протилежних кольорів; зазвичай мається на увазі CIELAB.

Пристосування зорової системи до кольору освітлення.

Розташування тексту, зображень та інших елементів на сторінці, екрані чи плакаті, зокрема їхні розміри, позиції й проміжки.

Прихована структура колонок, рядків і полів для послідовного розміщення елементів, завдяки якій сторінки книжки, сайту чи кампанії виглядають упорядкованими та спорідненими.

Порожній простір між вмістом і краями сторінки чи екрана. Обрамляє вміст і тримає важливий текст подалі від місць обрізування або скріплення паперу.

Готовий файл із визначеним макетом, стилями й заповнювачами для швидкого та узгодженого створення нових дизайнів, наприклад презентацій чи дописів у соцмережах.

Простір між двома колонками сітки або внутрішнє поле книжки чи журналу в місці з'єднання сторінок біля корінця.

Загальне розташування форм, зображень, тексту й простору в дизайні чи зображенні та їхня спільна дія, яка спрямовує погляд і створює настрій.

Дві сторінки, що розташовані одна навпроти одної у відкритій книжці, журналі чи брошурі та сприймаються й оформлюються як один широкий макет.

Композиційний принцип поділу зображення чи макета сіткою три на три з розташуванням важливих елементів на лініях або їх перетинах, а не в центрі.

Заголовок, після якого текст абзацу продовжується в тому самому рядку.

Розташування потоку тексту навколо зображення, фігури чи іншого об'єкта сторінки.

Текст, який залишається в матеріалі документа, але не вміщується у доступні для нього фрейми.

Поєднання текстових фреймів, завдяки якому один матеріал перетікає з фрейму у фрейм.

Налаштування абзацу, за якого наступні рядки починаються правіше за перший.

Багаторазово використовувана сторінка, спільні елементи якої можуть відображатися на призначених їй сторінках документа.

Об'єкт сторінки, прикріплений до позиції в тексті так, що рухається разом із ним.

Лицьовий бік аркуша, зазвичай права сторінка книги з напрямком читання зліва направо.

Зворотний бік аркуша, зазвичай ліва сторінка книги з напрямком читання зліва направо.

Уривок основного тексту, повторений у макеті з помітним візуальним виділенням.

Ряд повторюваних крапок, що веде погляд між розділеними текстовими елементами.

Коригування тексту або його набору так, щоб він уміщувався у визначеному просторі.

Контейнер, що визначає область розміщення фрагмента тексту.

Структура макета, поділена на повторювані одиниці перетином рядків і колонок.

Порожні ділянки навколо елементів дизайну й між ними. Вони не обов'язково білі: будь-який незаповнений простір дає композиції вільніше виглядати й полегшує читання.

Порядок, у якому люди помічають і читають частини дизайну, створений розмірами, кольором, контрастом, розташуванням та інтервалами, щоб головне повідомлення побачили першим.

Помітна відмінність між елементами, наприклад темним і світлим, великим і малим, товстим і тонким, що привертає увагу й робить текст та форми виразними.

Спосіб узгодження елементів між собою або з краєм, наприклад тексту ліворуч, по центру чи по ширині, що надає дизайну охайності й зв'язності.

Розподіл візуальної ваги елементів, який надає дизайну стійкості. Баланс буває симетричним, із дзеркальними половинами, або асиметричним.

Частина дизайну, яка першою притягує й утримує погляд, часто завдяки розміру, кольору, контрасту чи розташуванню.

Принцип дизайну, за яким пов'язані елементи розміщують близько, а непов'язані — далі, щоб читач одразу бачив, що належить до однієї групи.

Розмір елемента відносно інших елементів або всього дизайну. Зміна масштабу створює контраст, виразність і зрозумілу ієрархію важливості.

Розрізнення у сприйнятті між головною фігурою та навколишнім тлом.