Академічна англійська: терміни досліджень і наукового письма українською

Оригінальний текст, на якому автор, перекладач або дослідник ґрунтує цитування, перефразування, аналіз чи переклад.

Покликання в дужках у головному тексті, зазвичай із прізвищем автора, роком і, іноді, номером сторінки.

Позначка, що вказує: незвичне формулювання або очевидна помилка належить оригіналу цитати.

Номери першої й останньої сторінок цитованої праці або уривка.

Позиція, обґрунтована причинами й доказами, або лінія міркування в есе, статті чи дисертації.

Факти, дані або результати, що показують, чи є твердження правдивим або ймовірним.

Використання обережних висловів, як-от may, might, appear to чи suggest, щоб сила твердження відповідала наявним доказам.

Висловити позицію та навести причини й докази на її підтримку; в академічному тексті також повідомити, що саме стверджує автор.

Твердження про істинність чогось, яке може бути підтверджене або ще не мати достатніх доказів.

В академічному письмі — вказувати, що щось імовірно істинне, не доводячи цього; також висувати ідею чи рекомендацію.

Частково, але не повністю; фраза обмежує силу висловленого твердження.

Аргумент проти власної позиції, який автор чесно викладає, а потім спростовує або послаблює, щоб посилити головну тезу.

Позиція або ставлення автора до теми чи твердження, виражені вибором слів, використанням доказів і силою формулювань.

Обережний безособовий спосіб подати думку або тлумачення, не представляючи його як непохитну особисту позицію.

Приймати або визнавати, що щось істинне чи існує, наприклад обмеження або протилежний погляд; також офіційно дякувати людям або називати джерела.

Слово, що вказує: твердження можна переконливо обґрунтувати, хоча не всі з ним погодяться.

Не певний або не остаточний; про висновки, пояснення чи плани, які можуть змінитися після появи нових доказів.

Розумний і ймовірно істинний, хоча ще не підтверджений переконливими доказами.

Бути схильним поводитися або відбуватися певним чином; описує загальну закономірність, а не правило без винятків.

Фраза, якою привертають увагу читача до важливого, неочікуваного або такого, що легко пропустити, пункту.

Категорично заявляти, що щось є істинним, часто без хеджування або ще до подання повних доказів.

Доказами або аргументами доводити, що твердження, теорія чи звинувачення є хибними.

Попередження або умова, що обмежує те, як слід розуміти чи застосовувати твердження або результат.

Слово, яким повідомляють, що щось видається правдивим з огляду на наявні відомості, але мовець не стверджує цього з цілковитою певністю.

Слово, що вказує: число, кількість, час або вимір близькі до точного значення, але не є цілком точними.

Модальне дієслово, що виражає можливість, невпевненість або обережне твердження замість категоричного висновку.

Модальне дієслово, що виражає можливість, невпевненість або обережне тлумачення, особливо в обмежених наукових твердженнях.

Модальне дієслово, яке залежно від контексту виражає можливість, обережне тлумачення, минулу здатність або ввічливу пропозицію.

Міркування, що веде від спостережених фактів до правдоподібного пояснення.

Можливість перевірити твердження так, щоб спостереження могли показати його хибність.

Висновок або репліка, що логічно не випливає з попередніх міркувань.

Межа обсягу дослідження, яку дослідник установлює свідомо.

Короткий виклад на початку статті, дисертації чи конференційної заявки, де зазначено мету, методи, основні результати й висновок.

Велика оригінальна наукова праця для здобуття університетського ступеня; також головна ідея чи позиція, яку обстоює есе або стаття.

Велика формальна наукова праця для здобуття ступеня; у США зазвичай докторська дисертація, у Великій Британії часто випускна робота бакалавра чи магістра.

Наукова стаття, опублікована в журналі або представлена на конференції; у повсякденному спілкуванні дослідники так називають письмові наукові роботи.

Фінальний розділ дисертації чи статті, що підсумовує основні результати, їхнє значення й обмеження; також судження, зроблене після розгляду доказів.

Розділ статті чи дисертації, де тлумачать результати, порівнюють їх із попередніми працями та пояснюють значення й обмеження.

Рання або незавершена версія тексту, наприклад розділу чи статті, яку переглянуть до остаточного оформлення.

Слабке місце або обмеження дизайну, вибірки чи методів дослідження, що впливає на можливість узагальнювати його результати або довіряти їм.

Уважно прочитати завершений текст, щоб знайти й виправити орфографічні, граматичні, пунктуаційні та форматувальні помилки перед поданням.

Introduction, Methods, Results and Discussion — стандартна структура емпіричної наукової статті з чотирьох розділів, особливо в природничих науках.

Початковий розділ статті, дисертації або есе, який подає тему, пояснює її важливість, визначає прогалину й формулює мету роботи.

Частина наукової статті або дисертації, де пояснено, як проведено дослідження, щоб читачі могли оцінити його, а інші — відтворити.

Одне з кількох слів або коротких фраз під анотацією, що описують основні теми статті й допомагають знаходити її в базах даних.

Розділ наприкінці дисертації, звіту або статті з додатковими матеріалами, наприклад анкетами, запитаннями інтерв’ю чи докладними таблицями.

Речення, зазвичай наприкінці вступу до есе, у якому сформульовано головний аргумент або позицію, яку автор обґрунтовуватиме.

Речення, зазвичай перше в абзаці, що формулює головну думку, яку розвиває решта абзацу.

Слова й фрази, що пояснюють читачам або слухачам, як організовано текст чи виступ і куди далі рухатиметься аргумент.

Короткий розділ дисертації, книжки або статті, у якому автор дякує людям та установам, що допомогли в роботі або профінансували її.

Причини, що пояснюють, навіщо потрібне дослідження або чому було прийнято певне рішення, наприклад щодо методу чи вибірки.

Частина дисертації або статті, що подає контекст, ключові поняття й попередні дослідження, потрібні для розуміння роботи.

Матеріали після основного тексту книжки, дисертації або звіту, наприклад додатки, список джерел та покажчики.

Невелика частина основного розділу, що під окремішим заголовком упорядковує пов’язані думки в межах ширшої теми.

Перша офіційна сторінка дисертації, статті чи звіту з назвою та основними відомостями про роботу.

Менший заголовок усередині розділу, що допомагає поділити його зміст на зрозуміліші для читача частини.

Перелік на початку документа, де послідовно наведено його розділи, назви глав і номери сторінок.

Сторінки на початку дисертації чи книжки перед основним текстом, наприклад титульна сторінка й зміст.

Мовні засоби, якими автор спрямовує читача текстом або виражає своє ставлення до нього.

Вираження дії або якості у формі іменника.

Зв’язки між частинами тексту, створені добором слів і граматичними засобами.

Загальна зрозумілість тексту та логічні зв’язки між його ідеями.

Скорочена назва, надрукована вгорі сторінок документа.

Анотація, поділена на розділи з назвами, наприклад «Методи» й «Результати».

Візуальний виклад головного повідомлення наукової статті.

Доступний для читачів без фахових знань виклад результатів дослідження.

Процес, у якому фахівці тієї самої галузі оцінюють рукопис або грантову заявку до прийняття, доопрацювання чи відхилення.

Періодичне видання з науковими статтями певної галузі, які зазвичай проходять рецензування перед публікацією.

Текст статті чи книжки, який автор подає до журналу або видавництва до прийняття й публікації.

Офіційно надіслати роботу — наприклад статтю, дисертацію, анотацію чи заявку — тим, хто її оцінюватиме.

Фахівець, який читає поданий рукопис або проєкт і надає редакторові оцінку та рекомендацію: прийняти, доопрацювати чи відхилити.

Рішення редактора, за яким рукопис поки не приймають, але можуть розглянути знову, якщо автори суттєво його змінять і подадуть повторно.

Відхилення рукопису редактором до надсилання рецензентам, часто через невідповідність тематиці або стандартам журналу.

Річний показник середньої частоти цитування статей журналу, розрахований за цитатами за один рік на матеріали, опубліковані протягом двох попередніх років.

Спосіб публікації, за якого наукові статті безплатно доступні онлайн для читання, завантаження й часто повторного використання без передплати.

Автор, який спілкується з журналом під час подання та рецензування; його контактні дані публікують у статті для запитань читачів.

Вислів про тиск на науковців публікуватися часто, щоб зберегти роботу, отримати підвищення або фінансування.

Особа, яка вирішує, які рукописи публікуватиме журнал або книжка, і керує процесом рецензування.

Одна з двох або більше осіб, які разом пишуть статтю чи книжку й поділяють відповідальність за її зміст; також уживається як дієслово.

Короткий лист редактору журналу, який надсилають разом із рукописом і пояснюють, про що стаття та чому вона підходить виданню.

Редакційне рішення з вимогою істотно змінити статтю, наприклад провести нові аналізи чи переписати розділ, перш ніж її розглядатимуть повторно.

Особа, чиє ім’я стоїть першим у списку авторів статті; зазвичай вона виконала більшу частину роботи й написала першу чернетку.

Документ, який надсилають із доопрацьованим рукописом і в якому відповідають на кожне зауваження рецензентів та пояснюють, що й де змінили.

Версія наукової статті, оприлюднена онлайн до рецензування та публікації в журналі.

Видання, що стягує з авторів плату й обіцяє швидку публікацію, але не забезпечує справжнього рецензування чи редакційного контролю якості.

Включений до переліку й регулярно охоплюваний великою базою цитувань, як-от Web of Science або Scopus; це часто вважають ознакою якості журналу.

Група редакторів і фахівців із предметної галузі, що допомагає визначати тематику, стандарти та редакційні рішення журналу.

Дія надсилання рукопису чи документа на рецензування, розгляд або оцінювання; також сам надісланий матеріал.

Інструкції журналу або видавця про підготовку, оформлення й подання матеріалів.

Формат статті, у якому методи й дослідницькі запитання проходять рецензування до того, як стають відомі результати.

Офіційно опублікована версія наукової праці, яку зберігає видавець.

Версія авторського рукопису, прийнята після рецензування, але ще не зверстана видавцем.

Книжкове наукове дослідження, зосереджене на певній темі.

Книга, у якій один або кілька редакторів упорядкували розділи різних авторів.

Випуск журналу, присвячений певній темі або добірці матеріалів.

Рецензування, під час якого особи авторів і рецензентів приховані одне від одного.

Експертне рецензування, під час якого рецензенти знають авторів, але їхні власні особи приховано.

Рецензування, за якого особи учасників, звіти або окремі частини процесу стають відкритими.

Архів університету чи іншої організації для зберігання наукових праць та інших дослідницьких матеріалів.

Кількісне дослідження наукових публікацій і закономірностей їх цитування.