Академічна англійська: терміни досліджень і наукового письма українською

Показувати або вказувати на щось, зокрема свідчити за даними чи доказами, що певне пояснення, ймовірно, правильне.

Скорочення латинського exempli gratia — «наприклад»; вводить один чи кілька прикладів із ширшої групи.

Скорочення латинського id est — «тобто»; вводить уточнення або точніше переформулювання попередньої думки.

Загальна ідея або принцип, особливо визначений і застосовуваний у певній теорії чи галузі досліджень.

Певний спосіб осмислення проблеми, теми чи дослідницького запитання або роботи з ними.

Можливий вплив або наслідок результатів дослідження для теорії, практики чи політики; також — думка, яку лише мають на увазі, не висловлюючи прямо.

Чітко показати за допомогою доказів або прикладів, що щось істинне чи існує.

Формальний сполучний прислівник для додавання аргументу, який підтримує або розвиває щойно висловлену думку.

Твердження, прийняте за істинне без доведення, від якого залежить теорія, метод або статистичний тест.

Факт, подія або ситуація, яку можна спостерігати й досліджувати, особливо якщо дослідники прагнуть її пояснити.

Складатися з певних частин; у формальному письмі слово описує склад вибірки, тексту або структури.

У тому самому порядку, що й щойно згадані елементи; слово зіставляє два переліки, не повторюючи кожну пару.

Сполучне слово, що вводить протиставлення до попереднього твердження, часто — неочікуваний результат, погляд або факт.

Формальне сполучне слово, що показує: подальше твердження є наслідком або логічним висновком із щойно сказаного.

Ретельно й систематично вивчати запитання, проблему або ситуацію, щоб виявити факти чи пояснити, як щось працює.

Знаходити, розпізнавати або називати щось — наприклад закономірність, причину, проблему чи групу — після уважного аналізу доказів.

Визначати якість, цінність, ефективність або важливість чогось, зазвичай спираючись на чіткі критерії чи докази.

Ситуація, тло або умови, у яких щось відбувається чи досліджується і які допомагають пояснити його значення.

Один із чинників, що впливають на ситуацію або результат, наприклад дохід, мотивація чи розмір класу.

Сполучна фраза, що показує чітку різницю між двома порівнюваними явищами, групами або результатами.

Показати доказами, що щось є істинним або існує; також створити щось тривале, наприклад зв’язок, метод чи галузь досліджень.

Відкрито й гнучко вивчати тему, щоб краще її зрозуміти, особливо коли про неї відомо небагато.

Привертати особливу увагу до чогось, щоб читачі помітили його важливість.

Норми або умови, за якими щось оцінюють, добирають чи ухвалюють рішення; форма однини — criterion (критерій).

Коло тем, людей, місць або періодів, охоплених дослідженням, статтею чи дисертацією.

Такий, що відбувається або з’являється після чогось іншого, наприклад у пізнішому дослідженні, етапі чи розділі.

Справжній або базовий, але не одразу помітний чинник, наприклад причина, механізм чи припущення, що пояснює спостережуване.

Формувати або складати щось; також вважатися чимось, наприклад порушенням, ризиком чи доказом.

Вважати щось спричиненим певним чинником або вважати вислів чи працю такими, що походять від конкретної особи.

Ідея, переконання або поняття, особливо таке, яке обговорюють, ставлять під сумнів або використовують як основу аргументу.

Отримувати або розробляти щось на основі джерела, наприклад дані із записів, теми з інтерв’ю або гіпотезу з теорії.

Висловлений ясно й прямо, так що нічого не потрібно здогадуватися; протилежне до implicit.

Пояснення, що докладно подає ознаки чи події, але майже не містить інтерпретації, оцінювання або аргументації.

Формальне письмо у вищій освіті й наукових дослідженнях, якому властиві чітка структура, докази, ретельний добір слів і стиль, відповідний дисципліні.

Мовні практики, стилі й способи творення знань, уживані в академічному усному й письмовому спілкуванні.

Стиль мовлення, у якому висловлюються ретельно й безособово, доречно для академічного, професійного чи офіційного спілкування.

Слово або вислів із точним значенням у певній галузі, часто незрозумілим читачам поза нею.

Підтверджувати певний виклад незалежними доказами.

Надавати докази, що створюють міцне підґрунтя для твердження.

Чітко викладати межі або основні ознаки чогось.

Ставити під сумнів ідею, яку вважають простою або безпроблемною.

Розробляти спосіб розуміння явища за допомогою понять.

Розділяти сукупні дані на окремі групи чи складові.

Розглядати різні ідеї чи категорії так, ніби вони однакові.

Оцінювати значення поза спостереженим діапазоном, спираючись на наявну закономірність.

Особливо помітний або доречний для питання, яке обговорюють.

Такий, що залежить від умови, яка може не справдитися.

Належний за ступенем або розміром у співвідношенні з чимось іншим.

Такий, що недостатньо переконливий або чіткий, аби вирішити питання.

Такий, що пояснює спостереження порівняно невеликою кількістю припущень або складових.

Ретельне систематичне вивчення теми, щоб виявити нові факти, перевірити ідеї або дійти нових висновків.

Чітке сфокусоване запитання, на яке має відповісти дослідження; воно визначає вибір методів, даних і аналізу.

Твердження, яке можна перевірити й яке передбачає зв’язок або результат; дослідження оцінює, чи підтверджують його докази.

Загальний підхід і логіка проведення дослідження, включно з вибором дизайну, методів, даних та аналізу й обґрунтуванням цих рішень.

Про дослідження досвіду, значень і поведінки за допомогою слів, зображень чи спостережень, а не чисел; часто охоплює невеликі групи людей.

Про дослідження, що збирає числові дані й застосовує статистику для вимірювання, порівняння або перевірки зв’язків; часто використовує більші вибірки.

Менша група людей, предметів чи текстів, відібрана з більшої сукупності для дослідження, щоб робити висновки про цю сукупність.

Людина, яка бере участь у дослідженні, наприклад відповідає на анкету, дає інтерв’ю чи виконує експериментальне завдання.

Набір письмових запитань, який пропонують багатьом людям, щоб зібрати відомості про їхні думки, досвід чи поведінку.

Поглиблене вивчення конкретної людини, групи, організації, події чи місця, щоб зрозуміти їх у реальному контексті.

Виконати заплановане завдання, наприклад експеримент, опитування, аналіз чи дослідження.

Міра того, наскільки дослідження або інструмент справді вимірює те, що має вимірювати, і чи підтверджують дані зроблені висновки.

Міра того, наскільки вимірювання чи метод дає узгоджені результати під час повторення або застосування різними дослідниками.

Дизайн дослідження, що поєднує збирання й аналіз якісних та кількісних даних в одному дослідженні, щоб повніше відповісти на запитання.

Будь-яка характеристика, наприклад вік, дохід або результат тесту, що може набувати різних значень і вимірюється, контролюється або змінюється в дослідженні.

Метод дослідження, що збирає інформацію від багатьох людей, зазвичай ставлячи однакові запитання в анкеті або під час інтерв’ю.

Процес отримання інформації для дослідження, наприклад за допомогою анкет, інтерв’ю, спостережень, тестів або наявних записів.

Уся група людей, випадків або об’єктів, якої стосується дослідження і з якої зазвичай відбирають меншу вибірку.

Конкретний досяжний крок, який дослідження має виконати для досягнення ширшої мети.

Заснований на спостереженні, вимірюванні або досвіді, а не лише на теорії чи логічних міркуваннях.

Група учасників експерименту, яка не отримує досліджуваного втручання, щоб її результати можна було порівняти з результатами групи, яка його отримує.

Інтерв’ю за підготовленим переліком запитань, у якому дослідник може змінювати їхній порядок і ставити уточнювальні запитання.

Невелике пробне дослідження, проведене перед основним, щоб перевірити інструменти, процедури й тривалість.

Дослідження, у якому протягом тривалого часу неодноразово збирають дані про тих самих людей або випадки, щоб спостерігати зміни.

Спосіб формування вибірки, за якого кожен член генеральної сукупності має однакову й відому ймовірність бути відібраним.

Керована групова дискусія, під час якої невелика кількість учасників обговорює тему, щоб дослідники вивчили спільні й відмінні погляди.

Міра, якою результати дослідження можна застосувати до інших людей, місць або ситуацій поза межами вивченої вибірки.

Сукупність спільних уявлень про реальність, знання та методи, що визначає, як дослідники галузі ставлять запитання й проводять дослідження.

Використання кількох джерел даних, методів, дослідників або теорій для вивчення одного питання й взаємної перевірки результатів.

Основна ціль дослідження: що саме дослідник прагне вивчити, пояснити, порівняти або зрозуміти.

Конкретний спосіб збирання або аналізу інформації для відповіді на дослідницьке питання.

Підготовлений перелік тем і запитань, що допомагає зосередити збирання даних і зберігати відносну послідовність між інтерв’ю.

Процедура добору випадків, людей або матеріалів із більшої сукупності для дослідження.

Загальний план відповіді на дослідницьке питання, зокрема методи, вибірку, вимірювання й часові рамки.

Ступінь, у якому вимірювання відображає теоретичне поняття, яке воно має охоплювати.

Ступінь, у якому умови чи завдання дослідження відображають доречні ситуації реального життя.

Ступінь, у якому дослідження обґрунтовує причинні висновки й виключає альтернативні пояснення.

Запрошення учасників прокоментувати записи дослідників або їхні інтерпретації.

Розгляд випадків, які ставлять під сумнів пояснення, що формується.

Добір наступних випадків у відповідь на теорію, що формується.

Добір випадків через наявність у них ознак, важливих для дослідницького питання.

Залучення учасників через рекомендації вже залучених учасників.

Критичне осмислення того, як дослідник впливає на перебіг дослідження.

Соціальне становище дослідника та його взаємини з досліджуваним середовищем.

Докладний опис контексту, який пояснює значення дій у певному середовищі.

Етап, коли нові дані майже не додають інформації, важливої для мети дослідження.

Тип об’єкта, про який дослідження робить висновки.

Тип об’єкта, для якого збирають вимірювання чи спостереження.

Дослідження, що оцінює втручання без випадкового розподілу учасників за умовами.

Дослідження, що використовує зовнішню подію або розподіл для вивчення причинних ефектів.