Англійські економічні терміни з українськими поясненнями

Загальна кількість грошей в обігу в економіці, включно з готівкою та банківськими депозитами; вимірюється агрегатами на кшталт M1 і M2.

Політика, за якої центральний банк створює нові гроші для масштабної купівлі державних облігацій або інших активів, щоб знизити довгострокові процентні ставки.

Такий, що підтримує вищі процентні ставки або жорсткішу монетарну політику, вважаючи стримування інфляції головним пріоритетом.

Такий, що підтримує нижчі процентні ставки або м'якшу монетарну політику, зазвичай вважаючи підтримку зростання й зайнятості нагальнішою за боротьбу з інфляцією.

Гроші, які банки та інші кредитори надають людям, фірмам чи урядам і які треба згодом повернути, зазвичай із процентами.

Процентна ставка після віднімання інфляції; показує, наскільки більше кредитор насправді отримує з погляду купівельної спроможності грошей.

Політика здорожчання або обмеження доступності грошей і кредиту, переважно через підвищення ставок, для стримування попиту та інфляції.

Політика здешевлення або полегшення доступу до грошей і кредиту, переважно через зниження ставок, для підтримки зростання й зайнятості.

Не змінювати процентні ставки на засіданні центрального банку: ані підвищувати, ані знижувати їх.

Група посадовців центрального банку, яка регулярно збирається для ухвалення рішень щодо ставок та інших інструментів монетарної політики.

Активи в іноземних валютах, зокрема доларах і євро, які центральний банк зберігає для оплати імпорту, погашення зовнішнього боргу або підтримки національної валюти.

Доступність грошей у фінансовій системі або швидкість перетворення активу на готівку без втрати вартості.

Дохід інвестора від володіння облігацією, виражений річним відсотком; коли ціни облігацій падають, дохідність зростає.

Повідомлення центрального банку про ймовірну майбутню траєкторію ставок для формування очікувань ринків і громадськості.

Рішення уряду щодо податків і державних видатків, якими впливають на попит, зростання, зайнятість і стан державних фінансів.

Різниця, що виникає, коли протягом року уряд витрачає більше, ніж отримує від податків та інших надходжень; зазвичай її покривають запозиченнями.

Загальна сума грошей, яку уряд заборгував внутрішнім і закордонним кредиторам і яка накопичилася за роки запозичень.

Система, за якою уряд збирає кошти з людей і підприємств через податки на доходи, прибутки, витрати та майно.

Кошти, які держава витрачає на публічні послуги, інвестиції, зарплати та соціальні виплати, зокрема пенсії; важливий інструмент фіскальної політики.

Політика різкого скорочення державних видатків, а іноді й підвищення податків, для зменшення бюджетного дефіциту або державного боргу.

Додаткові державні видатки, податкові скорочення або підтримка центрального банку, покликані підвищити попит і пожвавити слабку економіку.

Гроші або інша підтримка, яку уряд надає виробникам чи споживачам, щоб знизити ціну товару або заохотити певну діяльність.

Державний борг країни, поділений на її річний ВВП і виражений у відсотках; показує боргове навантаження відносно розміру економіки.

Не сплатити вчасно проценти або не погасити кредит чи облігацію; іменник default називає таке невиконання зобов'язань.

Частина економіки, яка належить державі, фінансується або управляється нею, зокрема державні установи, школи, лікарні й державні підприємства.

План урядових надходжень і видатків на наступний рік; також сума коштів, доступних для певної мети.

Гроші, які уряд збирає за певний період через податки на доходи, прибутки, продажі, майно та інші об'єкти.

Податок, який люди сплачують із доходів від праці, заощаджень, здавання майна в оренду та інших джерел; зазвичай утримується безпосередньо із зарплати.

Скорочення value-added tax: податок на споживання, який додається до ціни більшості товарів і послуг на кожному етапі виробництва та зрештою сплачується споживачем.

Скорочення від International Monetary Fund: міжнародна організація, що стежить за світовою економікою й кредитує країни-члени з проблемами платіжного балансу.

Борговий цінний папір, який держава випускає для залучення грошей, обіцяючи виплачувати проценти й повернути всю суму у визначену дату.

Податок, що забирає більшу частку доходу в тих, хто заробляє більше, зазвичай через вищі ставки для вищих дохідних діапазонів.

Незаконна сплата меншої суми податків, ніж належить, наприклад через приховування доходів або недекларування продажів.

Продаж державних компаній або послуг приватним власникам чи передання управління ними приватному сектору.

Фінансова допомога уряду або міжнародної установи компанії, банку чи країні, яким загрожує крах або дефолт.

Ціна однієї валюти, виражена в іншій; наприклад, кількість турецьких лір, потрібна для купівлі одного долара США або євро.

Товар або послуга, продані покупцям в іншій країні; як дієслово — продавати товари чи послуги за кордон.

Товар або послуга, придбані у виробників іншої країни; як дієслово — ввозити товари чи послуги з-за кордону.

Різниця, що виникає, коли за певний період вартість імпорту товарів, а іноді й послуг, перевищує вартість експорту країни.

Податок, який уряд стягує з імпортованих товарів, роблячи іноземну продукцію дорожчою порівняно з місцевою.

Дефіцит, що виникає, коли виплати країни решті світу за товари й послуги, а також виплати доходів і трансфертів перевищують відповідні надходження.

Падіння вартості валюти щодо інших валют за плаваючого курсу під впливом ринкових сил, а не офіційного рішення.

Офіційне рішення уряду чи центрального банку знизити вартість валюти за фіксованого або прив'язаного курсу.

Здатність країни чи людини виробляти щось із нижчими альтернативними витратами, ніж інші; основа вигод від торгівлі.

Політика захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції, наприклад митами, імпортними квотами або субсидіями.

Інвестиції компанії з однієї країни, що забезпечують їй тривалу участь і контроль у бізнесі іншої країни, наприклад будівництво заводу.

Облік усіх грошових потоків між країною та рештою світу за певний період, поділений на поточний рахунок, рахунок капіталу та фінансовий рахунок.

Міжнародна торгівля з незначними бар'єрами або без мит, квот чи субсидій, за якої товари й послуги вільно переміщуються між країнами.

Грошова система країни, наприклад ліра, євро або долар; foreign currency означає гроші інших країн.

Підвищення вартості валюти щодо інших валют, коли за неї можна придбати більше іноземних грошей; протилежність depreciation.

Процес посилення взаємозв'язків між економіками світу через торгівлю, інвестиції, міграцію та поширення технологій і ідей.

Вартість експорту країни мінус вартість її імпорту за період; за перевищення експорту виникає профіцит, за перевищення імпорту — дефіцит.

Валютний режим, за якого вартість валюти визначає попит і пропозиція на валютному ринку, а не фіксує уряд.

Рух грошей між країнами для інвестування: купівлі іноземних акцій, облігацій, компаній чи нерухомості або кредитування іноземних позичальників.

Конфлікт, у якому країни підвищують мита або вводять інші обмеження на імпорт одна одної, часто у відповідь на заходи іншої сторони.

Угода країн про скасування взаємних торговельних мит і застосування однакових мит до імпорту з-поза об'єднання.

Короткострокові інвестиції, що швидко рухаються між країнами за вищими ставками чи швидким прибутком і можуть так само швидко піти.

Використання долара США або іншої іноземної валюти замість національної чи поряд із нею для заощаджень, встановлення цін або запозичень.

У розрахунку на кожну особу населення: загальну величину ділять на кількість людей, як у ВВП або доході на душу населення.

Країна з нижчим середнім доходом, меншим промисловим виробництвом і слабшою інфраструктурою, ніж у багатих індустріальних країн.

Економіка із середнім рівнем доходу, яка швидко зростає, індустріалізується та відкривається для зовнішньої торгівлі й інвестицій, як-от Бразилія, Індія чи Туреччина.

Нерівномірний розподіл доходів, багатства або можливостей між людьми чи групами суспільства або між країнами.

Мінімальний рівень доходу, який вважають необхідним для задоволення базових потреб у країні; людей із нижчим доходом зараховують до бідних.

Число від 0 до 1, яке узагальнює нерівність доходів у країні: 0 означає однаковий дохід у всіх, 1 — що весь дохід належить одній людині.

Знання, навички, здоров'я та досвід працівників, які розглядають як актив, що підвищує продуктивність і дохід подібно до машин чи будівель.

Економічна діяльність, не зареєстрована державою або не охоплена її регулюванням, зокрема незареєстрована праця й підприємства, які не сплачують податків або соціальних внесків.

Економічний і соціальний поступ, що поліпшує нинішній рівень життя, зберігаючи довкілля та природні ресурси, аби майбутні покоління також могли задовольняти свої потреби.

Ступінь матеріального добробуту людей, який оцінюють за доходами, житлом, охороною здоров'я, освітою та доступом до товарів і послуг.

Основні фізичні системи, потрібні країні для функціонування: дороги, залізниці, порти, електромережі, водопостачання та телекомунікації.

Багата високорозвинена країна з високим доходом на особу, сучасною промисловістю й послугами та усталеними інституціями.

Спосіб, у який загальний дохід країни розподіляється між людьми чи домогосподарствами — від найбідніших до найбагатших.

Передання доходу чи багатства від одних груп іншим, переважно від заможніших до бідніших, через податки, виплати й державні послуги.

Переїзд високоосвічених або кваліфікованих людей, як лікарі, інженери й науковці, до країни з кращою оплатою чи умовами.

Найважча форма бідності, за якої доходів бракує навіть на базові потреби: їжу, чисту воду та житло.

Показник ООН для ранжування країн, який поєднує очікувану тривалість життя, роки навчання й дохід на особу в оцінку від 0 до 1.

Ситуація, коли країна швидко досягає середнього доходу, але потім застоюється й не переходить до високого, часто через вичерпання зростання на основі дешевої праці.

Оцінка майбутніх економічних показників, як-от зростання, інфляції чи безробіття, на основі даних і моделей; слово також є дієсловом.

Арифметична різниця між двома відсотковими значеннями: зростання з 3% до 5% становить два відсоткові пункти, а не 2%.

Порівняно з тим самим періодом роком раніше, наприклад продажі за березень цього року проти березня минулого.

Уповільнення економічного зростання, достатнє для зниження інфляції, але без рецесії чи значного збільшення безробіття.

Умови, що ускладнюють економічний поступ, як-от високі процентні ставки, слабкий зовнішній попит або дорожчання енергії.

Одна сота відсоткового пункту (0,01%); одиниця для точного опису невеликих змін процентних ставок і дохідностей облігацій.

Скоригований статистичними методами для усунення регулярних сезонних впливів, як-от святкових покупок або літнього туризму, щоб краще бачити основну тенденцію.

Ситуація, коли ціна активу, наприклад житла чи акцій, значно перевищує його реальну вартість через очікування подальшого подорожчання, аж доки зрештою не обвалюється.

Збільшуватися або поліпшуватися після повільного чи слабкого періоду, коли зростання, попит, продажі або інфляція знову набирають темпу.

Період, коли економічне зростання або активність триває, але повільніше, ніж раніше; м'якше явище за рецесію.

Очікуваний розвиток економіки, ринку або показника в найближчі місяці чи роки.

Раптовий і серйозний розлад фінансової системи, наприклад банкрутства банків, обвал цін активів або втрата країною можливості позичати.

Швидке підвищення після падіння, наприклад темпів зростання, цін, попиту або вартості валюти.

Порівняно з попереднім місяцем; характеризує зміну показника, наприклад цін чи продажів, від одного місяця до наступного.

Ставати менш сильним або гострим, як інфляція, ціновий тиск чи ринкова напруженість; для центробанку — робити політику менш жорсткою.

Зростати за величиною; про розрив між показниками, наприклад дефіцит, різницю процентних ставок або розрив між багатими й бідними.

Ставати меншим; про розрив між показниками, наприклад дефіцит, різницю процентних ставок або різницю в оплаті праці.

Раптово й сильно підвищуватися — про ціни, попит, продажі, запозичення чи інші показники; також іменник на позначення такого зростання.

Раптове значне падіння цін, продажів чи активності або тривалий період дуже слабкого стану економіки чи ринку.

Виявитися кращим або вищим за прогнози економістів і ринків — про зростання, зайнятість чи прибутки компаній.

Змінювати раніше оприлюднений показник або прогноз у бік підвищення чи зниження після надходження нової інформації.

Ступінь оптимізму домогосподарств щодо власних фінансів та економіки, вимірюваний щомісячними опитуваннями про доходи, роботу й плани витрат.

Раптова непередбачена подія зі значним впливом на економіку, як стрибок цін на нафту, стихійне лихо або фінансова криза.

Вплив незвично високого або низького показника того самого місяця попереднього року на річний темп зміни, незалежно від поточних змін.