Англійські економічні терміни з українськими поясненнями

Уся система, за допомогою якої країна або регіон виробляє, продає, купує та використовує товари й послуги; вона охоплює підприємства, працівників, гроші й уряд.

Галузь економіки, що вивчає, як окремі домогосподарства й підприємства ухвалюють рішення та як формуються ціни на конкретних ринках.

Галузь економіки, що вивчає економіку загалом, зокрема сукупний випуск, інфляцію, безробіття, процентні ставки та державну політику.

Основна проблема, що ресурси — час, гроші, земля й праця — обмежені, тоді як людські потреби не мають меж, тому доводиться робити вибір.

Цінність найкращої альтернативи, від якої доводиться відмовитися, роблячи вибір; наприклад, зарплата, втрачена через навчання на повний день замість роботи.

Винагорода, ціна, штраф або інший чинник, що спонукає людей чи фірми діяти певним чином.

Ситуація, коли отримання більшої кількості одного блага вимагає поступитися іншим, тому дві цілі доводиться врівноважувати.

Ситуація, коли додавання одного ресурсу за незмінності інших дає дедалі менші прирости випуску.

Латинський вислів «за незмінності решти умов», який використовують, досліджуючи вплив однієї зміни та припускаючи незмінність усього іншого.

Машини, будівлі, інструменти та інші створені людьми ресурси для виробництва товарів і послуг; у фінансах також гроші, вкладені в бізнес.

Усе, що економіка виробляє й продає: товари — матеріальні речі на кшталт їжі та автомобілів, послуги — діяльність на кшталт банківського обслуговування, викладання чи стрижки.

Усі люди, які живуть разом в одному помешканні та спільно розпоряджаються доходами й витратами; в економічних моделях домогосподарства купують товари й послуги та пропонують працю.

Частина економіки, що складається з підприємств і організацій, які належать приватним особам чи компаніям, а не державі.

Економічна система, у якій ціни, виробництво та зарплати визначаються переважно попитом і пропозицією на вільних ринках, а не державними планами.

Основні ресурси для виробництва товарів і послуг, зазвичай земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.

Економічна система, у якій держава визначає, що, скільки й за якою ціною виробляти, замість того щоб залишати це ринкам.

Задоволення або вигода від споживання товару чи послуги; економісти припускають, що люди обирають так, аби отримати їх якнайбільше.

Образ Адама Сміта: ринки можуть перетворювати особисту вигоду людей на суспільно корисні результати без чийогось централізованого планування.

Кількість товару або послуги, яку виробники готові й спроможні продати за кожної можливої ціни протягом певного періоду.

Кількість товару або послуги, яку покупці готові й спроможні придбати за кожної можливої ціни протягом певного періоду.

Будь-який фізичний або онлайн-механізм, де покупці й продавці обмінюються товарами, послугами чи активами та формуються ціни.

Ситуація, у якій пропозиція дорівнює попиту, тож немає тиску, що змушував би змінювати ціну або кількість.

Суперництво між фірмами, які продають подібну продукцію та змагаються за тих самих покупців, що зазвичай знижує ціни й підвищує якість.

Ринок, на якому одна фірма є єдиним продавцем товару без близьких замінників, що дає їй змогу встановлювати ціни.

Міра того, наскільки сильно обсяг попиту або пропозиції реагує на зміну ціни, доходу чи іншого чинника.

Ситуація, коли за поточної ціни покупці хочуть придбати більше товару, ніж пропонують продавці, часто через утримання ціни нижче рівноважної.

Залишок понад потрібне: на ринку — перевищення пропозиції над попитом за поточної ціни; у державних фінансах чи торгівлі — перевищення надходжень над витратами.

Витрата або вигода від діяльності, яка припадає на людей поза угодою та не відображається в ринковій ціні.

Ситуація, коли вільний ринок сам по собі не забезпечує ефективного для суспільства результату, через що чогось виробляють забагато або замало.

Благо, доступ до якого важко обмежити й споживання якого однією людиною не зменшує доступного іншим обсягу, наприклад вуличне освітлення.

Додаткові витрати на виробництво ще однієї одиниці товару чи послуги; ключове поняття для вибору обсягу виробництва фірмою.

Гроші, які залишаються підприємству після сплати всіх витрат; якщо витрати перевищують дохід, виникає збиток.

Лінія на графіку, яка показує, скільки товару покупці хочуть придбати за кожної ціни; зазвичай спадна, бо за нижчої ціни купують більше.

Теоретичний ринок із багатьма дрібними продавцями однакового товару, вільним входом і виходом та повною інформацією, де жодна фірма не може встановлювати ціну.

Ринок під контролем невеликої кількості великих фірм, де рішення кожної щодо цін і випуску впливають на інших.

Товар, який можна використати замість іншого, наприклад чай замість кави; подорожчання одного зазвичай підвищує попит на інший.

Зниження витрат зі зростанням фірми: більший обсяг виробництва зменшує середню собівартість одиниці продукції.

Базова сировина або сільськогосподарський продукт, як-от нафта, мідь, пшениця чи кава, якими торгують у великих обсягах і які мало відрізняються залежно від виробника.

Законодавчо встановлена найвища ціна товару чи послуги, яку продавці можуть стягувати, наприклад обмеження орендної плати або цін на хліб.

Законодавчо встановлена державою мінімальна ціна товару чи послуги для захисту виробників або працівників; найвідоміший приклад — мінімальна зарплата.

Загальне й тривале зростання цін на товари та послуги в економіці, через яке з часом кожна грошова одиниця купує менше.

Показник середньої зміни з часом цін на фіксований кошик товарів і послуг, за які платять домогосподарства; його використовують для обчислення інфляції.

Загальне й тривале зниження цін на товари та послуги в економіці; протилежність інфляції.

Кількість товарів і послуг, яку можна придбати за певну суму грошей або дохід; вона падає, коли ціни зростають швидше за доходи.

Сума грошей, потрібна для базових потреб, зокрема житла, харчування, транспорту й енергії, у певному місці та в певний час.

Після усунення впливу інфляції, щоб показник відображав справжню зміну купівельної спроможності грошей.

Виміряний у поточних грошових одиницях без поправки на інфляцію, наприклад зарплата чи ВВП у сьогоднішніх цінах.

Болісне одночасне поєднання високої інфляції, слабкого або нульового зростання та збільшення безробіття.

Надзвичайно стрімка інфляція, яку часто визначають як зростання цін більш ніж на 50% за місяць і яка швидко знецінює валюту.

Показник інфляції, що виключає найбільш мінливі ціни, зазвичай на харчі й енергію, аби показати основну цінову тенденцію.

Зниження темпу інфляції: ціни продовжують зростати, але повільніше, ніж раніше.

Загальний рівень інфляції за всіма складниками індексу споживчих цін, включно з мінливими цінами на харчі й енергію.

Показник середньої зміни цін, які вітчизняні виробники отримують за товари на виході з підприємства, до додавання податків і торговельних націнок.

Стан, за якого загальний рівень цін зростає повільно й передбачувано, тож інфляція не порушує ухвалення економічних рішень.

Уявлення домогосподарств, фірм та інвесторів про майбутню інфляцію, які вже сьогодні впливають на вимоги щодо зарплат, ціни й процентні ставки.

Фіксований перелік товарів і послуг, які купує типове домогосподарство; статистичні служби використовують його для вимірювання змін цін у часі.

Інфляція через зростання виробничих витрат, зокрема на енергію, зарплати або імпорт, яке фірми перекладають на покупців.

Інфляція, за якої сукупний попит зростає швидше за пропозицію товарів і послуг; образно — забагато грошей претендує на замалу кількість товарів.

Ступінь, до якого зміна витрат, особливо пов'язана з валютним курсом, переноситься на споживчі ціни.

Скорочення від gross domestic product: загальна вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах країни за певний період, зазвичай квартал або рік.

Збільшення обсягу товарів і послуг, вироблених економікою з часом; зазвичай вимірюється відсотковою зміною реального ВВП.

Значне падіння економічної активності протягом кількох місяців, що супроводжується скороченням виробництва, доходів і зайнятості; часто визначається як два квартали поспіль зі спадом ВВП.

Повторюване чергування піднесень і спадів економічної активності: розширення, пік, скорочення, найнижча точка та відновлення.

Обсяг продукції, отриманий із певного обсягу ресурсів; найчастіше вимірюється випуском на працівника або відпрацьовану годину.

Період зниження або значного уповільнення зростання економічної активності, продажів чи цін; загальне слово, що не обов'язково означає повноцінну рецесію.

Період після рецесії чи кризи, коли виробництво, зайнятість і доходи знову починають зростати та повертатися до попереднього рівня.

Гроші, які домогосподарства витрачають на товари й послуги — від харчів та оренди до автомобілів і відпусток; найбільша частина ВВП у більшості економік.

Витрати на засоби майбутнього виробництва, наприклад машини, будівлі й програмне забезпечення; у даних ВВП не охоплюють купівлю акцій.

Витрати домогосподарств на товари й послуги, як-от їжу, одяг, оренду та транспорт; зазвичай найбільша частина ВВП країни.

Кількість товарів і послуг, вироблених фірмою, галуззю або всією економікою за певний період.

Загальні витрати на товари й послуги в економіці за певного рівня цін: сума споживання, інвестицій, державних витрат і чистого експорту.

Зменшення економічної активності або випуску за певний період, наприклад падіння ВВП порівняно з попереднім кварталом.

Випуск продукції заводами, шахтами й виробниками енергії, зазвичай відображений щомісячним індексом зміни промислової активності.

Фаза економічного циклу зі зростанням випуску, зайнятості й доходів від найнижчої точки після рецесії до наступного піка.

Період дуже швидкого зростання економіки або окремого сектору з підвищенням попиту, цін, прибутків і зайнятості.

Ситуація, коли попит зростає швидше за виробничі можливості економіки, спричиняючи інфляцію, нестачу робочої сили й часто великий дефіцит поточного рахунку.

Стан людей, які не мають роботи, можуть працювати й активно її шукають; також кількість або частка таких людей.

Ринок, на якому працівники пропонують свій час і навички, а роботодавці наймають їх, визначаючи рівень зайнятості та заробітних плат.

Гроші, які працівник отримує за роботу, особливо коли оплату розраховують за годину, день або тиждень.

Усі, хто працює або є безробітним і активно шукає роботу; студенти, пенсіонери та інші люди, які роботи не шукають, не враховуються.

Найнижча погодинна, денна або місячна оплата, яку роботодавець законно може платити працівникам; її встановлює уряд або закон.

Припиняти чиєсь працевлаштування через брак роботи або коштів, а не через провину працівника.

Тривале безробіття через невідповідність навичок або місця проживання працівників доступним робочим місцям, часто після технологічних чи галузевих змін.

Частка населення працездатного віку, що входить до робочої сили, тобто працює або активно шукає роботу.

Заробітна плата, виміряна її фактичною купівельною спроможністю після поправки на інфляцію; якщо ціни зростають швидше за оплату, реальна зарплата падає.

Організація працівників, що від імені своїх членів веде переговори з роботодавцями про оплату, робочий час і умови праці.

Процес появи нових робочих місць в економіці чи компанії, часто вимірюваний кількістю нових посад за місяць або рік.

Стан, за якого майже кожен охочий працювати може знайти роботу; певне безробіття зберігається через зміну роботи або брак потрібних навичок.

Безробіття серед молодих людей, зазвичай віком 15–24 роки, які шукають роботу, але не можуть її знайти.

Ситуація, коли роботодавці не знаходять достатньо працівників або працівників із потрібними навичками для заповнення вакансій.

Вільна оплачувана посада, на яку роботодавець активно шукає працівника.

Частина ринку праці, де люди виконують короткі завдання чи замовлення, часто через застосунки, замість роботи на постійного роботодавця.

Модель короткострокового оберненого зв'язку безробіття й інфляції: за низького безробіття зарплати та ціни зазвичай зростають швидше.

Ціна позики грошей, виражена річним відсотком від позиченої суми; для вкладника це дохід, який він отримує за депозитом.

Національна установа, що випускає валюту країни, встановлює основну процентну ставку й працює над стабільністю цін і фінансової системи.

Заходи центрального банку, спрямовані на вплив на процентні ставки, грошову масу й кредитування, щоб контролювати інфляцію та підтримувати економіку.

Основна процентна ставка центрального банку, що слугує орієнтиром для ставок, за якими банки кредитують один одного, підприємства та домогосподарства.

Підвищення основної процентної ставки центрального банку, зазвичай для стримування попиту та зниження інфляції.

Зменшення основної процентної ставки центрального банку, зазвичай для здешевлення запозичень і підтримки зростання та зайнятості.

Рівень інфляції, якого центральний банк офіційно прагне досягти в середньостроковій перспективі, наприклад 2% на рік.