Англійські фінансові й банківські терміни українською

Головний орган грошово-кредитної політики країни або регіону, що випускає гроші, встановлює ключову процентну ставку та підтримує стабільність цін і фінансової системи.

Один із місцевих офісів банку, де клієнти можуть відкрити рахунок, подати заявку на кредит і отримати особисту допомогу.

Банківські послуги для фізичних осіб: поточні рахунки, заощадження, картки, споживчі та іпотечні кредити.

Банк, який приймає вклади фізичних осіб і підприємств та використовує їх для кредитування й надання платіжних послуг.

Банківські послуги для великих компаній: кредити, управління коштами, торговельне фінансування та валютні операції.

Скорочення від small and medium-sized enterprise: компанія, що не перевищує певних меж чисельності працівників і обороту. В ЄС МСП мають менш ніж 250 працівників.

Організація, яка збирає дані про користування кредитами та їх погашення людьми й компаніями і надає кредиторам звіти та кредитні бали.

Працівник банку, який є основною контактною особою для групи клієнтів, опікується їхніми потребами й пропонує банківські продукти.

Працівник банку, який обслуговує клієнтів за стійкою: приймає й видає готівку, проводить платежі та інші щоденні операції.

Основний офіс банку чи компанії, де працюють вище керівництво та центральні підрозділи ризиків, фінансів, персоналу тощо.

Банк, що допомагає компаніям і урядам залучати кошти на ринках капіталу та консультує щодо злиттів і поглинань, а не обслуговує звичайних вкладників.

Індивідуальні банківські й інвестиційні послуги для заможних людей та сімей, зазвичай через персонального радника.

Банк, який працює за принципами безпроцентних фінансів: ділить прибутки й збитки з власниками коштів і фінансує клієнтів торговельними договорами замість процентних кредитів.

Банк, який надає іншому банку послуги, наприклад проводить платежі чи обробляє торговельні документи, у країні або валюті, де той не має власної присутності.

Фінансовий кооператив, що належить своїм членам і надає послуги заощадження та кредитування.

Фінансова установа взаємного типу, особливо у Великій Британії, що спеціалізується на заощадженнях та іпотечному кредитуванні.

Банк, який зберігає фінансові активи клієнтів і обслуговує пов'язані розрахунки та надходження доходів.

Установа, що веде рахунки в цінних паперах і забезпечує їх зберігання та переказ.

Організація, що стає між сторонами торговельної угоди, виступаючи покупцем для продавців і продавцем для покупців.

Фінансова установа, що підтримує економічний розвиток фінансуванням та пов'язаною допомогою.

Тимчасова установа, що перебирає окремі операції проблемного банку під час процедури його врегулювання.

Банк, чиї фінансові труднощі можуть серйозно порушити роботу ширшої фінансової системи або економіки.

Гроші, внесені на банківський рахунок, або дія з їх внесення. Вклади клієнтів є основним джерелом фінансування банку.

Банківський рахунок для щоденних потреб: отримання зарплати, оплати рахунків і розрахунків карткою. Проценти низькі або відсутні, а коштами можна користуватися будь-коли.

Банківський рахунок для коштів, які не потрібні щодня. За ним нараховують проценти, але можуть обмежувати частоту або швидкість зняття грошей.

Сума грошей на рахунку в певний момент або сума, яку ще належить сплатити за кредитом чи кредитною карткою.

Домовленість, що дозволяє витрачати з поточного рахунку більше коштів, ніж на ньому є, у межах погодженого ліміту; на від'ємний залишок зазвичай нараховують проценти.

Документ банку, що містить усі операції за рахунком за певний період і залишки на початок та кінець періоду.

Вилучення грошей із банківського рахунку, наприклад у банкоматі чи відділенні, або вилучена сума.

Гроші, розміщені в банку на визначений строк, наприклад 32 дні чи рік, за погодженою ставкою. Дострокове зняття зазвичай означає втрату частини або всіх процентів.

Плата, яку банк стягує за послуги, наприклад обслуговування рахунку, перекази, овердрафт або заміну картки.

Державна система захисту банківських вкладів клієнтів у межах установленого ліміту в разі неплатоспроможності банку.

Особа чи компанія, на ім'я якої відкрито банківський рахунок і яка має законне право ним користуватися.

Розпочати відносини з банком, створивши рахунок на своє ім'я, зазвичай після посвідчення особи й підписання договору.

Сума на рахунку, яку можна витратити або зняти зараз після врахування незавершених платежів і блокувань.

Банківський рахунок двох або більше осіб, наприклад подружжя чи бізнес-партнерів, які мають права на його кошти.

Банківський рахунок для коштів у валюті, відмінній від місцевої, наприклад у доларах США чи євро в турецькому банку.

Доручення клієнта банку регулярно переказувати фіксовану суму тій самій особі або на той самий рахунок, наприклад щомісяця.

Гроші на рахунку, які клієнт може зняти будь-коли без попереднього повідомлення, наприклад залишок поточного рахунку.

Рахунок, за яким клієнт тривалий час не здійснював операцій, тому банк обмежує його використання й застосовує додаткові заходи обережності.

Схема рахунку, за якою кошти автоматично переміщуються відповідно до правила щодо залишку або графіка.

Схема об'єднання або узгодженого управління залишками на різних рахунках для управління коштами групи.

Об'єднання залишків рахунків для нарахування відсотків без фактичного переказу відповідних коштів.

Дата, визначена для операції з метою розрахунку або нарахування відсотків на кошти.

Депозит, розміщений у банку через посередника, який організовує розміщення вкладів клієнтів.

Зменшення депозитного фінансування банку внаслідок зняття коштів клієнтами або непоновлення ними депозитів.

Рахунок, який автоматично поповнюють або з якого переказують надлишок, щоб повертати залишок до нуля.

Пластикова або цифрова картка, що дає змогу купувати зараз, а розрахуватися з банком пізніше. Витрати обмежені лімітом; за несвоєчасного повного погашення нараховують проценти.

Картка, прив'язана до банківського рахунку, з якого гроші списуються безпосередньо під час оплати або зняття в банкоматі.

Електронне переказування грошей з одного банківського рахунку на інший, часто між різними банками або країнами.

Скорочення від International Bank Account Number: стандартний код завдовжки до 34 літер і цифр, який ідентифікує рахунок для внутрішніх і міжнародних переказів.

Окремий рух коштів, наприклад платіж, переказ, внесення чи зняття, відображений на рахунку або картці.

Максимальна сума, яку банк дозволяє клієнту позичити за кредитною карткою або кредитною лінією.

Оплата наближенням картки, телефона чи годинника до зчитувача без вставляння картки, а для невеликих сум — і без введення PIN-коду.

Найменша сума, яку власник кредитної картки повинен сплатити до встановленої дати, щоб не порушити платіжних умов. На решту зазвичай нараховують проценти.

Доручення, що дозволяє компанії регулярно стягувати платежі, наприклад за рахунками чи підписками, безпосередньо з вашого банківського рахунку.

Скасування карткового платежу після оскарження власником картки, наприклад через шахрайство або недоставлений товар; кошти стягують назад із продавця.

Підприємство, що приймає карткові чи цифрові платежі за товари або послуги, наприклад магазин, ресторан чи інтернет-магазин.

Пристрій у місці продажу, наприклад на касі, який зчитує платіжну картку чи телефон і передає платіж на схвалення.

Скорочення automated teller machine: пристрій, через який клієнти карткою або телефоном знімають чи вносять готівку й виконують інші операції без працівника банку.

Скорочення personal identification number: секретний код, зазвичай із чотирьох–шести цифр, який підтверджує право користуватися карткою.

Особа чи компанія, яка отримує кошти за платежем, акредитивом, страховим полісом або заповітом.

Останній день для оплати рахунку, карткової виписки чи кредитного внеску без штрафу за прострочення або додаткових процентів.

Відмовляти у проведенні карткового платежу чи операції або в задоволенні заявки. Якщо картку відхилено, платіж не проходить.

Паперове розпорядження банкові виплатити зазначену суму з рахунку особи, яка його виписала, названій особі чи компанії.

Готівка, отримана з рахунку кредитної картки, наприклад у банкоматі. Це позикові гроші, зазвичай дорожчі за звичайну покупку карткою.

Особа, на ім'я якої випущено платіжну картку і яка має право нею користуватися; для корпоративної картки — зазначений на ній працівник.

Схвалення карткової операції емітентом у момент її здійснення після перевірки картки, доступного ліміту та ознак шахрайства.

Про чек або платіж: бути повернутим банком без оплати, зазвичай через недостатність коштів на рахунку платника.

Код із 8 або 11 літер і цифр, що ідентифікує банк, а інколи й відділення, у міжнародних платежах. Також називається BIC.

Захисний етап онлайн-оплати карткою, на якому емітент просить держателя підтвердити покупку, зазвичай одноразовим кодом або в банківському застосунку.

Завершальний етап платежу або торговельної операції, коли гроші чи цінні папери фактично переходять від однієї сторони до іншої й угода завершується.

Індивідуальне й безперервне виконання переказів без попереднього взаємозаліку з іншими переказами.

Виконання чистих зобов'язань за багатьма платежами у визначені моменти після їх обробки.

Момент або властивість, за яких переказ стає безумовним і безвідкличним згідно із застосовними правилами.

Схема, що пов'язує два валютні платежі так, що один виконується лише за умови виконання іншого.

Пов'язування поставки цінних паперів з оплатою так, що поставка відбувається лише за умови відповідного платежу.

Кредит, наданий протягом робочого дня для виконання платіжних або розрахункових зобов'язань.

Збережені інструкції, що визначають рахунки й агентів, які зазвичай використовуються для розрахунків за операціями.

Запит на повернення або зупинення платежу, який уже подано до виконання.

Платіжна картка, за умовами якої заборгованість зазвичай повністю погашається кожного розрахункового циклу.

Комісія між надавачами платіжних послуг за картковою операцією, зазвичай від еквайра емітенту.

Послуга конвертації карткової покупки або зняття готівки у валюту власника картки безпосередньо в місці операції.

Вказівка банку не оплачувати визначений чек або інший платіж, для якого така дія дозволена.

Гроші, які банк або інший кредитор надає людині чи компанії з обов'язком поступово повернути їх, зазвичай із процентами.

Довгостроковий кредит на купівлю житла чи іншої нерухомості. Нерухомість забезпечує кредит, тому кредитор може домогтися її продажу, якщо борг не повертають.

Актив, наприклад нерухомість, гроші або цінні папери, який позичальник передає в заставу кредитору і який кредитор може продати в разі неповернення кредиту.

Числовий показник імовірності повернення людиною боргів, розрахований за кредитною історією: попередніми позиками, користуванням картками й простроченнями.

Первісна сума позики або інвестиції без процентів. Кожний кредитний платіж зазвичай покриває частину процентів і частину основного боргу.

Один із регулярних платежів, якими погашають кредит або оплачують придбане в кредит.

Особа або організація, що отримує гроші від кредитора й погоджується повернути їх, зазвичай із процентами.

Банк, компанія або особа, що надає гроші позичальнику, очікуючи повернення з процентами.

Позичити гроші в банку або іншого кредитора за угодою про повернення протягом певного часу.

Повернути всю суму боргу, наприклад кредиту, іпотеки або заборгованості за карткою, щоб не залишилося непогашеної заборгованості.

Ще не сплачений або не врегульований. За непогашеним кредитом чи неоплаченим рахунком залишається заборгованість.

Особа або компанія, яка обіцяє погасити кредит, якщо позичальник не зможе цього зробити. Тоді кредитор може вимагати платежу від неї.

Кредит без застави, наданий лише на підставі доходу та кредитної історії позичальника. Зазвичай має вищу ставку, ніж забезпечений кредит.

Гроші, які особа, компанія чи держава позичила й має повернути, зазвичай із процентами.

Повернення позичених грошей або один із регулярних платежів для цього.

Кредит фізичній особі на особисті потреби, наприклад ремонт автомобіля, весілля чи освіту, який погашають фіксованими внесками протягом визначеного строку.