Англійські бухгалтерські та податкові терміни з українськими поясненнями

Діяльність із реєстрації, упорядкування та звітування про фінансові операції компанії, щоб власники, керівники, податкові органи й інвестори розуміли її фінансовий стан.

Щоденна реєстрація господарських операцій — продажів, закупівель, надходжень і платежів — в облікових книгах або системі компанії.

Запис у лівій частині рахунку. Дебет збільшує рахунки активів і витрат та зменшує рахунки зобов’язань, власного капіталу й доходів.

Запис у правій частині рахунку. Кредит збільшує рахунки зобов’язань, власного капіталу й доходів та зменшує рахунки активів і витрат.

Запис однієї господарської операції в обліковій системі із зазначенням дати, зачеплених рахунків, дебетових і кредитових сум та короткого опису.

Основний набір рахунків компанії, до якого збирають усі операції за відповідними рахунками, щоб визначити їхні залишки.

Упорядкований перелік усіх рахунків, які компанія використовує в обліку; кожен має номер і назву та належить до активів, зобов’язань, капіталу, доходів або витрат.

Перелік усіх рахунків головної книги із залишками за дебетом або кредитом на певну дату; ним перевіряють рівність загальних сум перед складанням звітності.

Суму визнають у тому звітному періоді, до якого вона належить, навіть якщо гроші ще не сплатили чи не отримали, наприклад рахунок за комунальні послуги, що надійде наступного місяця.

Порівнювати два набори записів, наприклад головну книгу й банківську виписку, щоб перевірити їхню відповідність і знайти та пояснити розбіжності.

Вносити операцію або бухгалтерську проводку до облікової системи чи реєстру, щоб оновити залишки за рахунками.

Набір бухгалтерських завдань, які виконують після завершення кожного місяця, наприклад проводять нарахування й звіряють рахунки, щоб остаточно визначити результати за місяць.

Регулярна перевірка, під час якої залишок коштів у бухгалтерських записах компанії зіставляють із банківською випискою та пояснюють кожну розбіжність.

Невелика сума готівки, яку тримають в офісі для оплати дрібних витрат — наприклад марок, таксі чи засобів для прибирання — без банківського переказу.

Метод обліку, за якого дохід визнають лише після отримання грошей, а витрати — після їх сплати, а не коли їх зароблено чи понесено.

Фінансовий звіт про активи компанії, її зобов’язання та частку власників у капіталі на конкретну дату.

Фінансовий звіт про доходи, витрати й отриманий прибуток або збиток компанії за певний період.

Фінансовий звіт про надходження й вибуття коштів компанії за період із поділом на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність.

Надходження від звичайної діяльності компанії, переважно продажу товарів або послуг, до вирахування будь-яких витрат.

Вартість ресурсу, використаного протягом періоду для отримання доходу, наприклад зарплати, оренди, електроенергії чи реклами; вона зменшує прибуток.

Прибуток за період після вирахування з доходу всіх витрат, відсотків і податків. Якщо результат від’ємний, це чистий збиток.

Прямі витрати на продукцію, продану за певний період, зокрема закупівельна ціна, матеріали й виробнича праця. Їх віднімають від доходу, щоб визначити валовий прибуток.

Дохід мінус собівартість реалізованих товарів до вирахування операційних витрат, як-от оренда, зарплата й маркетинг.

Докладні пояснення після основних фінансових звітів, у яких описано облікові політики, оцінки та розшифрування ключових сум.

Прибуток до вирахування процентів, податків, амортизації матеріальних і нематеріальних активів; показник операційного прибутку без витрат на фінансування, податків і негрошових витрат на активи.

Ресурс, яким компанія володіє або який контролює і від якого очікує майбутньої економічної вигоди, наприклад коштів, дебіторської заборгованості, запасів, обладнання чи програмного забезпечення.

Сума, яку компанія винна постачальникам, банкам, працівникам або податковій службі й має погасити в майбутньому.

Частка власників у бізнесі: різниця між активами й усіма зобов’язаннями. До неї входять внесений капітал і нерозподілений прибуток.

Поступове списання вартості матеріального активу, наприклад машини чи автомобіля, протягом років його використання з відображенням витрат у кожному періоді.

Довгостроковий матеріальний актив, який підприємство використовує у своїй діяльності, а не для продажу, наприклад будівля, обладнання, транспорт чи комп’ютер.

Актив, який, як очікується, перетворять на гроші, продадуть або використають протягом одного року, наприклад кошти, дебіторську заборгованість, запаси чи передплачені витрати.

Борг або зобов’язання, яке компанія має сплатити протягом одного року, наприклад рахунки постачальників, короткострокові позики, податки до сплати й невиплачену зарплату.

Сукупний прибуток компанії, залишений у бізнесі за попередні роки замість виплати акціонерам дивідендів. Він є частиною власного капіталу.

Товари, які підприємство тримає для продажу, а також сировина й незавершена продукція для їх виготовлення. У балансі це оборотний актив.

Витрата, що належить до певного періоду, але ще не виставлена в рахунку й не сплачена; її відображають як витрату та зобов’язання, щоб показати реальну собівартість періоду.

Платіж, здійснений наперед за товари чи послуги, якими користуватимуться в наступному періоді, наприклад річне страхування; спочатку його обліковують як актив.

Гроші, отримані від клієнтів за товари чи послуги, які ще не надали. Їх обліковують як зобов’язання, доки компанія не заробить цей дохід.

Зобов’язання, визнане для очікуваної майбутньої витрати, точна сума або строк якої невідомі, наприклад судового позову, гарантійних вимог чи реструктуризації.

Вилучити актив, наприклад несплачену дебіторську заборгованість або пошкоджені запаси, з обліку, бо він більше не має вартості, та відобразити збиток як витрату.

Поступове віднесення вартості нематеріального активу, наприклад програмного забезпечення, ліцензії чи патенту, на витрати протягом строку його корисного використання.

Актив без фізичної форми, який має цінність для бізнесу, наприклад програмне забезпечення, патенти, торговельні марки, ліцензії чи відносини з клієнтами.

Частина прибутку компанії, яку виплачують її акціонерам, зазвичай грошима й пропорційно до кількості належних їм акцій.

Зниження вартості активу нижче суми, за якою його показано в обліку; втрату визнають, щоб не завищувати балансову вартість.

Нематеріальний актив, що виникає, коли компанію купують дорожче за справедливу вартість її ідентифікованих чистих активів.

Фінансовий план очікуваних доходів і витрат на майбутній період, зазвичай рік, який використовують для контролю витрат і порівняння фактичних результатів.

Витрати, загальна сума яких у короткостроковій перспективі не залежить від обсягу виробництва чи продажів, наприклад оренда, страхування або зарплата штатних працівників.

Витрати, що зростають або зменшуються відповідно до обсягу виробництва чи продажів, наприклад сировина, пакування або комісійні продавцям.

Поточні витрати на ведення бізнесу, які не можна прямо віднести до окремого продукту чи послуги, наприклад оренда, комунальні послуги, офісний персонал та ІТ.

Підрозділ або одиниця, наприклад відділ кадрів, ІТ чи виробнича лінія, на яку відносять витрати, щоб керівники могли відстежувати й контролювати їх.

Різниця між запланованою або закладеною в бюджет сумою та фактичним результатом. Відхилення сприятливе, якщо результат кращий за план, і несприятливе, якщо гірший.

Оновлена оцінка майбутніх результатів — наприклад продажів, витрат чи грошових коштів — на основі вже відомих фактичних даних і поточних очікувань.

Обсяг продажів, за якого загальний дохід точно покриває всі витрати, тож бізнес не має ні прибутку, ні збитку.

Галузь бухгалтерського обліку, що готує внутрішню інформацію — бюджети, аналіз витрат і звіти про результати — для підтримки управлінських рішень.

Документ, який продавець надсилає покупцеві з переліком поставлених товарів або послуг, належною сумою, ПДВ та умовами оплати.

Кошти, які компанія винна постачальникам за товари чи послуги, придбані з відстроченням платежу; також підрозділ, який обробляє й оплачує рахунки постачальників.

Кошти, які клієнти винні компанії за вже поставлені з відстроченням платежу товари чи послуги; також підрозділ, що стягує ці суми.

Документ, що підтверджує сплату грошей або отримання товарів і видається платникові чи тому, хто їх доставив.

Сума, яку винен клієнт і яку компанія вже не очікує стягнути, наприклад через банкрутство клієнта.

Документ, яким покупець замовляє в постачальника товари чи послуги та фіксує погоджені позиції, кількість, ціни й умови доставки.

Документ, який продавець видає, щоб зменшити або анулювати суму боргу клієнта, наприклад після повернення товарів, помилки в ціні чи надання знижки.

Погоджені покупцем і продавцем умови щодо строку та способу сплати рахунку, наприклад net 30 або знижка за ранню оплату.

Дата, до якої треба сплатити рахунок, позику чи податок або подати декларацію чи звіт.

Процес розрахунку й виплати зарплат працівникам, зокрема утримання податків і внесків на соціальне страхування; також загальна сума виплат персоналу компанії.

Загальна сума заробітку працівника за період до відрахування податку на доходи, соціальних внесків та інших утримань.

Сума, яку працівник фактично отримує після відрахування з нарахованої зарплати податку на доходи, соціальних внесків та інших утримань.

Документ, який працівник отримує за кожен період виплати й у якому зазначено зарплату до утримань, кожне відрахування, наприклад податки та соціальні внески, і кінцеву суму до виплати.

Обов’язкові платежі роботодавців і працівників, розраховані від зарплати та призначені для фінансування пенсій, охорони здоров’я й інших соціальних виплат.

Запит працівника на повернення особисто сплачених ділових витрат, наприклад на поїздку чи обід із клієнтом, підтверджений чеками.

Незалежна перевірка фінансової звітності й облікових записів компанії, щоб установити, чи вони точні та відповідають застосовним правилам.

Кваліфікований фахівець, який перевіряє рахунки й записи компанії та незалежно оцінює їхню достовірність.

Політики й процедури, за допомогою яких компанія захищає активи, запобігає помилкам і шахрайству та забезпечує достовірність фінансової звітності.

Хронологічний запис про те, хто й коли вніс, змінив або затвердив кожну операцію, який дає змогу простежити її до первинних документів.

Принцип, за яким помилка чи пропуск є важливими, якщо вони достатньо великі або значущі, щоб змінити рішення читачів фінансової звітності.

Офіційний висновок аудитора у звіті про те, чи достовірно фінансова звітність подана в усіх суттєвих аспектах.

Різниця між сумою, наведеною у фінансовій звітності, та сумою, яку слід було навести; її причиною може бути помилка або шахрайство.

Бухгалтер, який склав професійні іспити й належить до визнаної бухгалтерської організації та має кваліфікацію для аудиту, податкового консультування й підписання певних звітів.

Податок на додану вартість: податок із продажу більшості товарів і послуг, який збирають на кожному етапі постачання, а остаточно сплачує кінцевий споживач.

ПДВ, сплачений підприємством під час придбання товарів і послуг, який зазвичай можна відняти від ПДВ, нарахованого на власні продажі.

ПДВ, який підприємство нараховує покупцям під час продажу й має перерахувати податковому органу після заліку сплаченого вхідного ПДВ.

Періодична форма, яку підприємство подає податковому органу, зазначаючи вихідний ПДВ із продажів, вхідний ПДВ із придбань і чисту суму до сплати або відшкодування.

Податок із доходів фізичних осіб, зокрема зарплати, оренди, прибутку від бізнесу й інвестицій; зазвичай ставка зростає зі збільшенням доходу.

Податок, який платник утримує з виплати — наприклад зарплати, оренди, дивідендів чи гонорару фрилансера — і перераховує податковому органу від імені отримувача.

Податок на оподатковуваний прибуток компаній, який розраховують із прибутку за рік після дозволених відрахувань і коригувань.

Частина доходу, з якої фактично розраховують податок після віднімання дозволених витрат, пільг і неоподатковуваних сум від загального доходу.

Норма, за якою певний дохід, операцію чи організацію повністю або в межах установленого ліміту звільняють від податку.

Дозволений податковим законодавством до віднімання від доходу під час розрахунку оподатковуваного прибутку, що зменшує суму податку до сплати.

Податок, який сплатять або відшкодують у майбутніх періодах через те, що деякі доходи й витрати визнають у різний час в обліку та податковій декларації.

Офіційна форма, яку платник подає податковому органові, звітуючи про доходи, витрати або продажі за період і розраховуючи належний податок.

Загальна сума податку, яку фізична чи юридична особа має сплатити податковому органу за період; ширше — юридичний обов’язок сплатити певний податок.

Перевірка податковим органом облікових книг, декларацій і документів платника, щоб з’ясувати, чи правильно він задекларував і сплатив податок.

Унікальний номер, який податковий орган присвоює кожному платнику податків і використовують у рахунках, деклараціях та офіційних документах для його ідентифікації.

Незаконна несплата належного податку, наприклад через приховування доходу, використання фальшивих рахунків або ведення подвійної бухгалтерії.

Організація фінансових справ у межах закону з метою сплатити менше податків, наприклад використовуючи пільги чи обираючи місце інвестування.

Міжнародні стандарти фінансової звітності — глобальні правила обліку, видані Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) і обов’язкові для лістингових компаній у понад 140 юрисдикціях.

Дванадцятимісячний період, який компанія або уряд використовує для бухгалтерського обліку й оподаткування. Він може збігатися з календарним роком або закінчуватися в іншому місяці.

Припущення, що підприємство продовжуватиме діяльність у передбачуваному майбутньому, щонайменше дванадцять місяців, а не буде закрите чи продане.

Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку — набір облікових правил, що діють у певній країні; найчастіше абревіатура означає US GAAP, встановлені FASB.

Документ, який компанія публікує щороку й який містить аудовану фінансову звітність та огляд діяльності, стратегії, ризиків і корпоративного управління.

Фінансова звітність, що об’єднує материнську компанію та всі контрольовані нею дочірні компанії так, ніби вони становлять одне підприємство.

Ціна, яку отримали б за продаж активу або сплатили б за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на певну дату.