Англійські історичні терміни з українськими поясненнями

Письмове відтворення документа, що близько зберігає визначені особливості оригіналу, наприклад правопис і розташування тексту.

Описовий засіб, що допомагає дослідникам зрозуміти склад архівних матеріалів і знайти їх.

Сукупність документів, органічно створених і накопичених однією особою, родиною або організацією.

Організація та послідовність документів, установлені їхнім творцем під час використання.

Хронологічний список документів із короткими викладами їхнього змісту.

Запис місцевої церкви про події на кшталт хрещень, шлюбів і поховань.

Перелік, часто з оцінюванням вартості, майна померлої людини, складений під час оформлення спадщини.

Документ із переліком членів військового підрозділу для обліку присутності, служби або платні.

Довідкове видання з переліком місць і географічними, адміністративними або історичними відомостями про них.

Джерело, у якому людина представляє власний досвід, дії або уявлення про себе.

Письмо про життя й чесноти святих, часто сформоване релігійно-повчальною метою.

Установа, відповідальна за підготовку й видавання офіційних документів правителя або організації.

Група документів, пов’язаних спільною діяльністю, функцією або порядком формування справ і збережених як єдине ціле.

Видання встановленого тексту з документованими редакторськими рішеннями та істотними варіантами прочитання.

Бібліотечний або архівний ідентифікатор для пошуку й замовлення певної одиниці зберігання.

Вивчення людського минулого за матеріальними рештками: будівлями, знаряддями, керамікою, кістками й слідами в ґрунті.

Предмет, виготовлений або змінений людиною, наприклад знаряддя, монета, зброя чи прикраса, особливо як джерело відомостей про минуле.

Обережне розкриття й документування археологічної пам'ятки для виявлення споруд, предметів та інших решток у порядку їх залягання.

Місце зі знайденими або збереженими свідченнями минулої людської діяльності, як рештки поселення, кладовища, храму чи майстерні.

Науковий метод оцінювання віку органічного матеріалу, наприклад дерева, кістки чи насіння, за кількістю радіоактивного вуглецю-14, що в ньому залишилася.

Вивчення шарів ґрунту й решток на пам'ятці на основі принципу, що нижні шари зазвичай утворилися раніше за верхні.

Збережені частини будівель або міста, знищених чи зруйнованих із часом.

Датування й вивчення деревини за закономірностями приросту річних кілець.

Упорядкування артефактів або комплексів у послідовність за змінами їхніх характеристик чи частот.

Фрагмент розбитого керамічного виробу, особливо знайдений і досліджуваний археологами.

Кам’яні відходи, що утворюються під час виготовлення або перероблення знарядь шляхом відколювання.

Невеликий оброблений кам’яний елемент, який часто використовували як складову комбінованого знаряддя.

Кам’яний артефакт, сформований зняттям відщепів з обох боків.

Відклад, утворений повторюваним викиданням харчових решток та інших непотрібних матеріалів.

Яма для встановлення стовпа або археологічний слід цієї ями та її заповнення.

Предмети, навмисно покладені до поховання, значення яких залежить від поховальної практики й контексту.

Група цінних предметів, навмисно покладених разом, часто схованих або залишених на зберігання й не забраних власником.

Схема відносної послідовності археологічних контекстів на основі їхніх стратиграфічних зв’язків.

Хронологічна межа, раніше якої подія або утворення відкладу не могли відбутися.

Хронологічна межа, до якої подія або утворення відкладу вже мали відбутися.

Вивчення рослинних решток з археологічних контекстів для дослідження минулого довкілля та людської діяльності.

Вивчення тваринних решток з археологічних контекстів для розуміння минулих взаємин людей і тварин.

Вивчення процесів, що впливають на рештки від загибелі або викидання через відкладання до виявлення.

Перевірка уявлень про минулі практики через контрольоване відтворення діяльності та предметів.

Вивчення матеріальних практик сучасних спільнот для формулювання запитань і аналогій в археологічному тлумаченні.

Систематичний піший огляд території для спостереження, фіксації або збирання археологічного матеріалу на поверхні землі.

Зафіксоване місце археологічної знахідки на пам’ятці, зокрема її просторове положення та контекст.

Повторюване поєднання матеріальних ознак, яке археологи об’єднують у межах певного часу й території.

Група археологічних знахідок, яку розглядають разом через спільний контекст, період або аналітичну мету.

Датування матеріалу шляхом зіставлення його ознак із подібним матеріалом у незалежно встановленій послідовності.