Англійські медичні терміни з українськими поясненнями

Психічний розлад зі стійко зниженим настроєм або втратою інтересу й задоволення, що триває щонайменше два тижні та впливає на повсякденне життя.

Раптове припинення насосної функції серця, через яке кров більше не надходить до мозку й інших органів; без негайної серцево-легеневої реанімації смерть настає за лічені хвилини.

Стан, коли організм утратив більше води, ніж отримав, і рідини вже недостатньо для нормальної роботи.

Будь-що, що підвищує ймовірність захворювання, наприклад куріння, підвищений тиск, вік або сімейний анамнез.

Стан із надлишком жирової тканини, який може шкодити здоров'ю; у дорослих зазвичай визначається індексом маси тіла 30 або більше.

Стан із недостатньою кількістю гемоглобіну або еритроцитів у крові, через що тканини отримують менше кисню.

Поширене порушення ритму, за якого верхні камери серця скорочуються швидко й хаотично, спричиняючи цілком нерегулярний пульс.

Закупорення артерії в легенях, зазвичай тромбом, який перемістився з глибокої вени ноги.

Тяжка небезпечна для життя алергічна реакція, яка швидко розвивається й порушує дихання, кровообіг або обидві функції.

Біль або стискання в грудях через недостатнє кровопостачання серцевого м’яза, типово при навантаженні та зі зменшенням у спокої.

Утворення тромбу в глибокій вені, зазвичай ноги, що може спричинити біль і набряк; частина тромбу може відірватися й потрапити в легеневі артерії.

Порушення структури або функції нирок, що триває щонайменше три місяці та має значення для здоров’я; функція може поступово погіршуватися протягом років.

Захворювання головного мозку зі схильністю до повторних епілептичних нападів, які не пояснюються лише гострою причиною, як гарячка або низька глюкоза.

Синдром, пов’язаний із захворюваннями головного мозку, що поступово порушує пам’ять, мислення, поведінку та здатність справлятися з повсякденним життям.

Поширення ракових клітин із первинного вогнища до іншої частини тіла; також нове пухлинне вогнище, утворене таким шляхом.

Інше захворювання або стан, наявний одночасно з основною проблемою, яку лікують.

Догляд, ліки, операція чи інша допомога для вилікування, контролю хвороби або полегшення симптомів.

Лікування, під час якого лікар робить розрізи в тілі, щоб відновити, видалити або замінити щось; також відповідна медична спеціальність.

Пізніший прийом або перевірка стану пацієнта після лікування, отримання результату обстеження чи перебування в лікарні.

Такий, що вводиться безпосередньо у вену, зазвичай через тонку пластикову трубку — канюлю; так можуть вводити рідини, антибіотики або знеболювальні.

Такий, що не змінюється й не погіршується, особливо коли життєві показники та загальний стан залишаються в безпечних межах.

Нова проблема, що виникає внаслідок хвороби або лікування та робить стан серйознішим чи складнішим для ведення.

У клінічній англійській — загальний план роботи з проблемою пацієнта, який охоплює обстеження, лікування, контроль стану й подальше спостереження.

Вказівка пацієнту нічого не їсти й не пити, зазвичай перед операцією або деякими обстеженнями чи коли ковтання небезпечне.

Виконувати хірургічне втручання з розрізом тканин пацієнта, щоб відновити, видалити або оглянути певну структуру.

Процес поліпшення стану після хвороби, травми чи операції; також зона, де пацієнти прокидаються після анестезії.

Регулярно перевіряти стан пацієнта, ознаку або результат аналізу протягом певного часу, щоб відстежувати зміни.

Cardiopulmonary resuscitation — натискання на грудну клітку, зазвичай із рятувальними вдихами, для підтримання кровообігу після зупинки серця.

Застосування препаратів для усунення чутливості й болю під час процедури, із загальним вимкненням свідомості або знеболенням окремої ділянки.

Тонка гнучка трубка, яку вводять у тіло для відведення рідини або лікування; часто сечовий катетер у міхурі для відведення сечі.

Лікування препаратами, що знищують ракові клітини або припиняють їхній поділ, зазвичай циклами з перервами для відновлення.

Допомога, спрямована на полегшення болю й інших симптомів та поліпшення якості життя людей із тяжкими захворюваннями, зокрема невиліковними.

Стежок або нитка, що утримує краї рани чи операційного розрізу разом під час загоєння.

У цьому клінічному контексті — тонка пластикова трубка у вені, зазвичай кисті чи руки, для введення рідин і ліків у кров.

Лікування, що видаляє продукти обміну й надлишок рідини, коли нирки не можуть достатньо виконувати цю функцію.

Введення донорської крові або її компонентів у вену, наприклад після значної крововтрати чи при тяжкій анемії.

Лікування та підтримка для відновлення сили, навичок і самостійності після хвороби, травми або операції.

Період зменшення або зникнення ознак і симптомів захворювання, наприклад раку чи запального стану.

Ставати гіршим, зокрема про стан пацієнта або його життєві показники з плином часу.

Письмова або електронна вказівка лікаря про те, які ліки пацієнт має отримати, у якій кількості, як часто й протягом якого часу їх приймати.

Офіційно визначати й письмово призначати пацієнтові ліки або лікування, щоб він міг отримати препарат в аптеці.

Кількість ліків, яку приймають або вводять за один раз, наприклад 500 мг; часто її зазначають разом із частотою приймання.

Дія ліків або лікування, яка не є основною метою й часто небажана, наприклад сонливість або розлад шлунка.

Лікарський засіб, що знищує бактерії або пригнічує їхнє розмноження та застосовується для лікування бактеріальних інфекцій. Проти вірусів він не діє.

Лікарський засіб для полегшення болю, наприклад парацетамол, ібупрофен або морфін; пацієнти зазвичай кажуть painkiller.

Стан або обставина, через які певний препарат, обстеження чи процедура є небезпечними або непридатними для пацієнта.

Про ліки, які можна придбати в аптеці або магазині без рецепта лікаря, наприклад деякі знеболювальні й засоби від застуди.

Приймати або вводити два рази щодня, зазвичай уранці й увечері; стандартний спосіб зазначення частоти застосування ліків.

Визначена кількість доз препарату або сеансів лікування протягом установленого періоду; також розвиток захворювання з часом.

Скорочення латинського pro re nata — за потреби: препарат дають лише тоді, коли він потрібен пацієнту, а не у фіксований час.

Одразу, без затримки; у призначеннях ліків, обстежень або оглядів, які потрібно виконати зараз.

Речовина для лікування, профілактики або полегшення симптомів хвороби; також усі препарати, які приймає пацієнт.

Невелика тверда, зазвичай кругла лікарська форма для ковтання; деякі таблетки мають риску для поділу навпіл.

Введення ліків або вакцини голкою в організм, наприклад у м'яз, під шкіру чи у вену.

Препарат, що навчає імунну систему розпізнавати певну інфекцію й боротися з нею, щоб людина мала захист до зустрічі зі збудником.

Гормон підшлункової залози, який знижує рівень глюкози в крові; також лікарський засіб для людей із діабетом, зазвичай для ін'єкційного введення.

Зміна дії або сили ефекту препарату через інші ліки, їжу чи напій, які вживають одночасно.

Через рот, із ковтанням препарату, на відміну від ін'єкції, інгаляції або нанесення на шкіру.

Ступінь, до якого пацієнт приймає ліки або дотримується плану лікування відповідно до домовленості з лікарем.

Шкідлива ненавмисна реакція на ліки, зокрема при звичайному застосуванні, від легкого висипу до загрозливого для життя стану.

Речовина, що діє на опіоїдні рецептори, як морфін; у знеболенні приклади — кодеїн, морфін та оксикодон.

Ліки, що пригнічують згортання крові, для запобігання тромбам або їх лікування, зокрема при фібриляції передсердь і ТГВ.

Невеликий ручний пристрій, що під час вдиху доставляє ліки як аерозоль або порошок до дихальних шляхів.

Лікарняне відділення, що працює цілодобово й лікує людей із раптовими захворюваннями або травмами, які потребують невідкладної допомоги.

Частина лікарні з ліжками, де пацієнти залишаються на ніч або довше, зазвичай за певним профілем, наприклад хірургічним чи педіатричним.

Приймати пацієнта до лікарні для перебування на ліжку з метою лікування або спостереження, зазвичай щонайменше на одну ніч.

Офіційно дозволяти пацієнтові залишити лікарню або завершити лікування в клініці, бо перебувати там більше не потрібно. Як іменник також означає рідину, що виділяється з тіла.

Скерування пацієнта до іншого лікаря, спеціалізованої команди або служби для консультації, обстеження чи лікування; також лист або запит про таке скерування.

Пацієнт, який відвідує лікарню чи клініку для прийому, обстеження або лікування без ночівлі; також прикметник на позначення такої допомоги.

Лікарняне відділення зі спеціальним обладнанням і висококваліфікованим персоналом для пацієнтів у критичному стані, які потребують пильного моніторингу або підтримки функцій органів, наприклад апарата штучної вентиляції легень.

Доступний для зв’язку й готовий прийти на допомогу за потреби, особливо поза звичайними робочими годинами, наприклад уночі або у вихідні.

Лікар первинної ланки, який лікує широкий спектр повсякденних проблем зі здоров’ям, забезпечує тривалий медичний супровід і за потреби направляє до лікарняних спеціалістів.

У Великій Британії та деяких інших країнах — старший лікар лікарні, який завершив спеціалізовану підготовку й несе остаточну відповідальність за пацієнтів своєї команди.

У США й Канаді — лікар, який закінчив медичний заклад освіти й проходить кількарічну підготовку за спеціальністю під наглядом у лікарні.

Регулярний обхід пацієнтів відділення командою лікарів, часто на чолі зі старшим лікарем, для оцінки змін стану й визначення плану на день.

Передавання інформації та відповідальності за пацієнтів від одного лікаря або команди до наступних, зазвичай під час зміни чергування.

Швидка оцінка пацієнтів для визначення черговості лікування залежно від тяжкості стану.

Спеціально обладнане, дуже чисте лікарняне приміщення, де виконують хірургічні операції.

Пацієнт, який залишається в лікарні щонайменше на одну ніч для обстеження або лікування.

Лікар, який пройшов кілька додаткових років підготовки в окремій галузі, наприклад кардіології, неврології чи ортопедії.

Узгоджений час зустрічі з лікарем, медсестрою чи іншим медпрацівником, наприклад у клініці або практиці сімейного лікаря.

Лікар, підготовлений лікувати захворювання й травми шляхом операцій.

Час приймання або місце, де пацієнтів оглядають за записом без госпіталізації, зазвичай лікарі однієї спеціальності.

Група фахівців різних професій, наприклад лікарів, медсестер і терапевтів, які спільно планують допомогу пацієнтові.

Документ при виписці з лікарні, що пояснює діагноз, лікування, ліки й план подальшого спостереження сімейному лікарю та пацієнтові.

Широкий британський термін для кваліфікованих лікарів до досягнення статусу консультанта або завершення підготовки сімейного лікаря, від першого року до старших навчальних ступенів.

Перший рівень звернення до медичних служб у громаді, переважно сімейних лікарів, медсестер практики та фармацевтів місцевих аптек.

Говорити або робити щось, що допомагає стурбованому пацієнтові чи родичу почуватися спокійніше й менше боятися, зазвичай пояснюючи, що проблема не є серйозною.

Згода пацієнта на лікування або процедуру після пояснення лікарем їхнього змісту, користі, ризиків та альтернатив.

Обережно, чесно й співчутливо повідомляти пацієнту або родині складну інформацію, наприклад серйозний діагноз чи звістку про смерть.

Людина, яку пацієнт указує як найближчого родича або контактну особу для зв'язку лікарні в надзвичайній ситуації.

Обов'язок лікарів та інших працівників зберігати відомості про пацієнтів у таємниці й передавати їх лише тоді, коли це дозволено або необхідно.

Повсякденні слова, зрозумілі людям без медичної освіти, які використовують замість спеціальної термінології в розмові з пацієнтами.

Те, як лікар поводиться й розмовляє з пацієнтами, зокрема наскільки він доброзичливий, спокійний і здатний заспокоїти.

Здатність розуміти почуття іншої людини й показувати їй це розуміння.

Запитання, на яке не можна відповісти лише «так» або «ні» і яке спонукає пацієнта пояснити ситуацію власними словами.

Запитання з відповіддю так, ні або одним конкретним фактом для швидкого уточнення деталей.

Перегляд діагнозу або плану лікування іншим лікарем, зазвичай на прохання пацієнта перед важливим рішенням.

Підготовлений фахівець, який перекладає усне мовлення або жестову мову між пацієнтом і медичними працівниками під час консультації.

Здатність пацієнта розуміти, утримувати в пам’яті й зважувати інформацію про рішення та повідомляти свій вибір.