Англійські терміни комп’ютерних мереж із поясненнями українською

Сукупність комп’ютерів, телефонів та інших пристроїв, з’єднаних кабелями або радіоканалом для обміну даними й спільного використання ресурсів.

Скорочено від local area network: мережа пристроїв на обмеженій території, наприклад удома, на поверсі офісу чи в одній будівлі.

Скорочено від wide area network: мережа, що з’єднує віддалені локації в різних містах чи країнах, зазвичай через канали оператора або інтернет.

Невелика одиниця даних, що передається мережею; складається із заголовка з адресною та керувальною інформацією і корисного навантаження з частиною вмісту.

Фізичне гніздо для мережевого кабелю або число від 0 до 65535, що позначає службу на вузлі, наприклад 443 для HTTPS.

Довідкова модель із сімома рівнями мережевої взаємодії — від фізичного кабелю (рівень 1) до застосунку (рівень 7), що допомагає чітко описувати технології й несправності.

Схема мережі — розташування й з’єднання пристроїв і каналів, наприклад у формі зірки, кільця чи сітки.

Будь-який пристрій у мережі з IP-адресою, що надсилає чи отримує дані: комп’ютер, сервер, телефон або принтер.

Повідомлення, надіслане всім пристроям локального сегмента одночасно, а не одній адресі; маршрутизатори не передають широкомовлення в інші мережі.

Пристрій, що з’єднує різні мережі й для кожного пакета визначає шлях до адресата, зазвичай на основі IP-адрес.

Пристрій із багатьма портами, що з’єднує комп’ютери, телефони й інше обладнання в локальній мережі та пересилає кадр лише до порту адресата.

Підготувати пристрій або службу, задавши потрібні параметри — адреси, паролі, VLAN і маршрути, — щоб вони працювали відповідно до вимог мережі.

Пристрій, що перетворює цифрові дані на сигнали для передавання телефонними, кабельними чи мобільними мережами й перетворює отримані сигнали назад; назва походить від modulator-demodulator.

Обладнання в комп'ютері чи сервері для підключення до мережі: окрема карта або вбудований у материнську плату компонент із власною MAC-адресою.

Пристрій або служба, що розподіляє вхідний трафік між кількома серверами, щоб не перевантажувався один сервер і служба залишалася доступною в разі відмови одного з них.

Невеликий змінний модуль, наприклад SFP, що передає й приймає сигнали та зазвичай перетворює електричні сигнали комутатора чи маршрутизатора на світло для оптичного каналу.

Скорочення від Power over Ethernet — технології, що передає живлення й дані одним кабелем Ethernet, тож точкам доступу, IP-телефонам і камерам не потрібен окремий блок живлення.

Набір узгоджених правил форматування, надсилання, отримання й перевірки даних, завдяки яким пристрої різних виробників взаємодіють.

Скорочення від Domain Name System — служби, що перетворює назви на кшталт example.com на IP-адреси, за якими комп'ютери знаходять одне одного.

Скорочено від Dynamic Host Configuration Protocol: протокол, що автоматично надає пристрою IP-адресу, маску підмережі, шлюз і DNS-сервери під час під’єднання.

Сімейство протоколів, на якому побудовано інтернет і майже всі сучасні мережі; назване на честь TCP та IP.

Transmission Control Protocol — протокол, що встановлює з’єднання й гарантує повне надходження даних у правильному порядку, повторно надсилаючи втрачене.

User Datagram Protocol — простий швидкий протокол, що надсилає дані без встановлення з’єднання й не перевіряє доставку; його використовують для голосу, відео, DNS та ігор.

Address Resolution Protocol — протокол, яким пристрій у локальній мережі знаходить MAC-адресу, що відповідає відомій IPv4-адресі.

Internet Control Message Protocol — протокол повідомлень про помилки та стан мережі, наприклад destination unreachable; на ньому працюють ping і traceroute.

Унікальна числова позначка пристрою в IP-мережі, завдяки якій до нього можна надсилати дані, наприклад 192.168.1.20 у IPv4.

Менша мережа, утворена поділом більшого діапазону IP-адрес, щоб відокремити групи пристроїв, наприклад офіси, відділи чи сервери, і простіше ними керувати.

Адреса маршрутизатора, куди пристрій надсилає трафік за межі власної підмережі; без неї він спілкується лише з локальною мережею.

Четверта версія інтернет-протоколу з 32-бітними адресами у вигляді чотирьох чисел від 0 до 255, розділених крапками, наприклад 192.168.10.5; підтримує близько 4,3 мільярда адрес.

Шоста версія інтернет-протоколу з 128-бітними адресами у вигляді груп шістнадцяткових цифр через двокрапки, наприклад 2001:db8::1; адресного простору майже необмежено.

Число на кшталт 255.255.255.0, що визначає частини IPv4-адреси для мережі й пристрою; також записується префіксом, наприклад /24.

Network address translation — спосіб, у який маршрутизатор чи брандмауер переписує адреси пакетів, зазвичай дозволяючи багатьом пристроям із приватними адресами спільно використовувати одну публічну IP.

IP-адреса, задана вручну або зарезервована за пристроєм, тому вона не змінюється, на відміну від динамічної адреси DHCP.

Правило NAT, яке спрямовує трафік із публічної IP-адреси й порту на визначений пристрій та порт приватної мережі, роблячи внутрішню службу доступною ззовні.

Classless Inter-Domain Routing — спосіб запису IP-мережі адресою та довжиною префікса, наприклад 192.168.0.0/22, що замінив фіксовані класи адрес.

IP-адреса з діапазонів для внутрішніх мереж, як-от 10.0.0.0/8, 172.16.0.0/12 і 192.168.0.0/16; її не маршрутизують у публічному інтернеті.

Апаратна адреса мережевого адаптера, зазвичай задана виробником, що ідентифікує пристрій у локальній мережі; має 48 бітів і записується шістьма парами шістнадцяткових цифр.

Вибір шляху, яким трафік переходить між мережами; маршрутизатори використовують маршрути, введені вручну або отримані від інших маршрутизаторів.

Список у маршрутизаторі чи вузлі з відомими мережами та напрямком передавання пакетів до кожної з них — наступним маршрутизатором або вихідним інтерфейсом.

Логічна окрема мережа, створена на комутаторі, що дає змогу розділити під’єднані до того самого обладнання пристрої — наприклад, комп’ютери працівників, гостей і камери.

Border Gateway Protocol — протокол маршрутизації, за допомогою якого мережі в інтернеті обмінюються маршрутами, щоб трафік проходив між операторами й компаніями.

Open Shortest Path First — протокол маршрутизації всередині організації: маршрутизатори обмінюються даними про з’єднання, а кожен сам обчислює найкращий шлях.

Маршрут, який інженер вручну додає до маршрутизатора, вказуючи напрямок трафіку до певної мережі замість отримання його через протокол маршрутизації.

Порт комутатора, що передає трафік кількох VLAN одним каналом і додає до кожного кадру позначку, за якою інший бік визначає VLAN.

Протокол, що запобігає петлям між комутаторами, блокуючи зайві шляхи, і відкриває заблокований шлях, якщо активний канал відмовляє.

Software-defined wide area network — підхід до централізованого програмного керування каналами WAN, що спрямовує кожен застосунок найкращим доступним шляхом: інтернетом, 4G чи MPLS.

Один крок пакета від одного маршрутизатора до наступного; кількість переходів показує, скільки маршрутизаторів він проходить до адресата.

Поширена назва бездротових локальних мереж на основі стандартів IEEE 802.11, що з’єднують пристрої радіоканалом переважно в діапазонах 2,4, 5 і 6 ГГц.

Пристрій, зазвичай закріплений на стелі чи стіні, що передає й приймає Wi-Fi-сигнал і під’єднує бездротові пристрої до дротової мережі.

Service set identifier — назва Wi-Fi-мережі довжиною до 32 символів, яку пристрої бачать у переліку доступних мереж.

П'яте покоління технології мобільного зв'язку, розроблене для значно вищих швидкостей, меншої затримки й підтримки набагато більшої кількості під'єднаних пристроїв, ніж 4G.

Радіообладнання й антени, зазвичай на щоглі чи даху, які з'єднують телефони та інші пристрої певної місцевості з мобільною мережею оператора.

Користування мобільною мережею іншого оператора, зазвичай за кордоном; у Wi-Fi — перехід між точками доступу без розриву з’єднання.

Сила прийнятого сигналу Wi-Fi чи мобільної мережі, зазвичай вимірювана в dBm; значення ближче до нуля сильніше, тому −55 dBm краще за −80 dBm.

Небажані радіосигнали, що порушують бездротове з'єднання; їх можуть спричиняти сусідні точки доступу й мережі, мікрохвильові печі або інші пристрої на тих самих частотах.

Перехід активного дзвінка чи сеансу передавання даних з однієї стільникової зони або базової станції до іншої під час руху користувача без обриву з'єднання.

Стандартна технологія дротових локальних мереж (IEEE 802.3), що визначає передавання кадрів мідними чи оптичними кабелями зі швидкістю від 10 Mbps до сотень Gbps.

Кабель, що передає дані імпульсами світла тонкими скляними волокнами, забезпечуючи значно вищу швидкість і більшу відстань, ніж мідний кабель.

Панель, зазвичай установлена в стійці, де кабелі з офісів та інших кімнат закінчуються в рядках пронумерованих портів, щоб короткими кабелями з'єднувати їх із комутаторами.

Короткий кабель із роз'ємом на кожному кінці для з'єднання пристроїв між собою або з комутаційною панеллю, наприклад порту комутатора з портом панелі.

Тип оптичного волокна з дуже тонкою серцевиною, близько 9 мікрометрів, що проводить світло одним шляхом і передає дані на багато кілометрів; його використовують оператори й між будівлями.

З'єднати кінці двох оптичних волокон так, щоб світло проходило між ними з мінімальними втратами; зазвичай їх сплавляють зварювальним апаратом для оптоволокна.

Скорочення від fibre to the home — широкосмугового підключення, де оптичне волокно доходить безпосередньо до оселі клієнта, а не закінчується у вуличній шафі з подальшою мідною лінією.

Поступова втрата потужності сигналу під час проходження кабелем або повітрям; вимірюється в децибелах (дБ), а для оптоволокна часто вказується на кілометр.

Максимальний обсяг даних, який з’єднання може передати за певний час, зазвичай у мегабітах або гігабітах за секунду (Mbps, Gbps).

Час, потрібний для передавання даних між двома точками мережі; зазвичай вимірюється мілісекундами. Менша затримка означає швидшу відповідь.

Обсяг даних, що реально проходить через з'єднання за певний час; він зазвичай нижчий за bandwidth через службові витрати, помилки й перевантаження.

Ситуація, коли частина надісланих мережею пакетів не доходить до адресата; її вимірюють відсотком, а наслідки — повільні завантаження, рваний звук і зависання відео.

Коливання затримки пакетів у мережі; через нерівномірне надходження голосові й відеодзвінки звучать уривчасто або механічно.

Quality of service — набір методів, що надають важливому трафіку, як-от голосу й відео, пріоритет над менш терміновим, коли канал перевантажений.

Ділянка мережі чи системи з найменшою пропускною здатністю, яка обмежує швидкість усього потоку, наче вузьке горлечко пляшки.

Ситуація, коли трафіку більше, ніж канал чи пристрій здатен обробити, через що пакети стають у чергу або губляться і все сповільнюється.

Час, потрібний пакету, щоб дістатися від джерела до адресата й отримати відповідь назад; вимірюється зазвичай у мілісекундах і показується командою ping.

Наявність додаткових пристроїв, каналів чи джерел живлення, завдяки яким мережа працює далі, якщо один компонент відмовить.

Автоматичний перехід на резервний пристрій, канал чи систему, коли основний виходить з ладу, щоб послуга тривала з мінімальною перервою або без неї.

Надіслати іншому пристрою невелике тестове повідомлення й дочекатися відповіді, щоб перевірити доступність і тривалість обміну.

Послідовно з'ясовувати причину технічної проблеми, перевіряючи можливі пояснення одне за одним, а потім виправити її.

Період, коли мережа, канал або служба не працює чи недоступна користувачам.

Діагностичний інструмент, що показує маршрутизатори на шляху пакета до адресата й затримку на кожному, допомагаючи знайти місце сповільнення чи обриву.

Припинити працювати або стати недоступним; так кажуть про канали, сервери, служби й цілі мережі. Протилежне — відновити роботу (come back up, be back up).

Загальний час, протягом якого система, канал чи служба недоступні через несправність або планові роботи.

Погоджений час, зазвичай уночі чи на вихідних, коли інженери можуть проводити зміни з можливим перериванням служби, наприклад оновлення ПЗ чи заміну обладнання.

Запис пакетів, що проходять через мережевий інтерфейс, у файл для точного аналізу надісланих і отриманих даних.

Simple Network Management Protocol — протокол, через який системи моніторингу збирають із мережевого обладнання дані про трафік, помилки й температуру, а пристрої надсилають сповіщення.

Постійна перевірка стану й продуктивності мережевих пристроїв і каналів — доступності, трафіку, помилок і затримки — зі сповіщенням про проблеми.

Скорочення від internet service provider — компанії, що продає доступ до інтернету домівкам і підприємствам, зазвичай через оптоволоконні, DSL-, кабельні чи мобільні мережі.

Скорочення від service level agreement — частини договору, де постачальник зобов'язується забезпечувати вимірюваний рівень послуг, наприклад доступність, час ремонту й затримку, часто з передбаченими санкціями за порушення.

Діапазон радіочастот, які можна використовувати для бездротового зв'язку; мобільним операторам потрібні ліцензії на конкретні його частини від національного регулятора.

Телекомунікаційна компанія, яка володіє мережею або керує нею та передає голосовий і цифровий трафік для клієнтів чи інших операторів.

Остання ділянка телекомунікаційної мережі від місцевої станції чи вуличної шафи оператора до будівлі клієнта; її часто найдорожче й найповільніше будувати.

Високошвидкісна магістральна частина мережі з великою пропускною здатністю, що з’єднує менші мережі, майданчики чи міста й передає основну частину трафіку між ними.

Швидкісний постійний доступ до інтернету через оптоволоконні, кабельні, DSL-, мобільні чи супутникові мережі, на відміну від старого комутованого з'єднання.

Multiprotocol Label Switching — метод пересилання трафіку в мережах операторів за короткими мітками замість повного пошуку за IP-адресою; компаніям його широко пропонують як приватну послугу WAN.

Налаштувати й підготувати для клієнта послугу, канал, пристрій чи обліковий запис разом із потрібним обладнанням, конфігурацією та ємністю.

Network operations centre — команда й приміщення, часто з цілодобовим чергуванням, що моніторить мережу, реагує на сигнали й координує усунення несправностей та збоїв.

Апаратний пристрій або програма, що перевіряє мережевий трафік за набором правил і дозволяє чи блокує його, захищаючи мережу від небажаного доступу.

Скорочення від virtual private network — зашифрованого з'єднання через публічну мережу, наприклад інтернет, для безпечного зв'язку між майданчиками або віддаленого доступу працівників до внутрішніх систем.

Access control list — упорядкований набір правил маршрутизатора, комутатора чи брандмауера, що дозволяє або забороняє трафік за джерелом, адресатом, протоколом і портом.

Окремий сегмент мережі між інтернетом і внутрішньою мережею, де розміщують загальнодоступні сервери, наприклад веб- чи поштові.

Атака, під час якої одночасно надсилають величезний обсяг трафіку з багатьох скомпрометованих пристроїв, перевантажуючи канали чи сервери й не даючи пройти справжнім користувачам.