Англійські терміни електротехніки й електроніки українською

Електричний «тиск», що спричиняє струм у колі, тобто різниця потенціалів між двома точками. Вимірюється у вольтах (V).

Потік електричного заряду через провідник, наприклад провід або компонент. Вимірюється в амперах (A), які інженери зазвичай називають amps.

Міра протидії матеріалу чи компонента протіканню електричного струму. Вимірюється в омах (Ω); за однакової напруги більший опір означає менший струм.

Швидкість споживання або передавання електричної енергії. У колі постійного струму дорівнює добутку напруги й струму; вимірюється у ватах (W) або кіловатах (kW).

Основне правило: струм у провіднику дорівнює напрузі на ньому, поділеній на його опір. Зазвичай записують V = I × R.

Скорочення від alternating current: струм, який багато разів за секунду змінює напрямок. Мережеве живлення є змінним: 50 Гц у Туреччині та Європі, 60 Гц у Північній Америці.

Скорочення від direct current: струм, який тече лише в одному напрямку, зазвичай зі сталою величиною. Батареї, сонячні панелі й більшість електронних кіл працюють із постійним струмом.

Загальний опір кола змінному струму, що поєднує активну й реактивну складові. Вимірюється в омах і зазвичай залежить від частоти.

Здатність компонента або структури накопичувати електричний заряд, вимірювана у фарадах (Ф). Практичні значення зазвичай задають у мікрофарадах (мкФ), нанофарадах (нФ) або пікофарадах (пФ).

Відношення активної потужності у ватах до повної потужності у вольт-амперах у колі змінного струму, від 0 до 1. Низьке значення означає більший струм для тієї самої корисної потужності.

Скорочення від root mean square: діюче значення змінної напруги або струму, еквівалентне постійній величині, що забезпечила б ту саму потужність. Мережеві 230 В — це діюче значення.

Зменшення напруги вздовж провідника або на компоненті під час проходження струму. У довгих кабелях через нього навантаження отримує меншу напругу, ніж видає джерело.

Властивість котушки або провідника протидіяти зміні струму через накопичення енергії в магнітному полі. Вимірюється в генрі (Гн), часто в мкГн або мГн.

Замкнений шлях протікання електричного струму, що складається з джерела, провідників і компонентів. У проводці будівель також означає окрему гілку, захищену власним автоматичним вимикачем.

Небажане низькоомне з'єднання між точками, які мають бути розділені, наприклад фазою й нейтраллю. Спричиняє дуже великий струм, що може пошкодити обладнання або викликати пожежу.

Коло з розривом провідного шляху, через який струм не може текти. Розрив буває навмисним, як розімкнений вимикач, або несправністю, як обірваний провід чи тріснуте паяне з'єднання.

Компонент, який обмежує струм або ділить напругу завдяки заданому опору. Номінал указують в омах, допустиму потужність — у ватах.

Компонент, що накопичує електричну енергію в електричному полі між двома обкладками. Згладжує напругу живлення, фільтрує завади, блокує постійну складову й задає часові параметри.

Компонент, зазвичай котушка дроту, що накопичує енергію в магнітному полі й протидіє змінам струму. Застосовується у фільтрах, імпульсних джерелах живлення та дроселях.

Напівпровідниковий компонент, який легко пропускає струм в одному напрямку та блокує його в протилежному. Два виводи називаються анодом і катодом.

Напівпровідниковий прилад для перемикання або підсилення сигналів. Малий струм чи напруга на одному виводі керує значно більшим струмом між двома іншими.

З'єднані один за одним уздовж єдиного шляху, тому через кожен компонент проходить однаковий струм. Опори послідовно з'єднаних резисторів додаються.

Підключені до тих самих двох точок, тому напруга на кожному компоненті однакова, а струм розподіляється між ними. Загальний опір зменшується.

Повне електронне коло на одному маленькому кристалі кремнію, закритому корпусом із виводами. Мікроконтролери, операційні підсилювачі та стабілізатори напруги є інтегральними схемами.

Скорочення від light-emitting diode: діод, що випромінює світло під час проходження струму в прямому напрямку. Для обмеження струму йому потрібен резистор або драйвер.

Пристрій, що вручну або автоматично замикає чи розмикає коло. Може бути механічним, як тумблер або кнопка, чи електронним, як транзистор.

Електрично керований перемикач: малий струм у котушці переміщує контакти, що комутують окреме, часто значно потужніше коло. Твердотільні реле виконують те саме без рухомих частин.

Коло або мікросхема, що підтримує сталу вихідну напругу за зміни вхідної напруги чи навантаження. Буває лінійним, наприклад LDO, або імпульсним, наприклад понижувальним перетворювачем.

Скорочення від operational amplifier: інтегральний підсилювач із двома входами та дуже великим коефіцієнтом підсилення. З кількома зовнішніми резисторами й конденсаторами може підсилювати, фільтрувати, порівнювати або буферизувати сигнали.

Тип польового транзистора, керований напругою на затворі. Найпоширеніший ключ у силовій електроніці та цифрових мікросхемах; виводи називаються gate — затвор, drain — стік і source — витік.

Металева деталь, зазвичай ребриста алюмінієва, прикріплена до гарячого компонента, наприклад транзистора або стабілізатора, для відведення тепла в навколишнє повітря.

Допустиме відхилення фактичного значення компонента від номіналу, зазвичай у відсотках. Резистор 1 кОм із допуском 5% може мати опір від 950 до 1050 Ом.

Пристрій, який передає потужність змінного струму між обмотками через спільне магнітне осердя, зазвичай підвищуючи або знижуючи напругу. Не працює з постійним струмом.

Пристрій або коло, що споживає потужність від джерела, наприклад двигун, лампа чи нагрівач; також величина споживаної потужності або струму.

Про систему змінного струму з трьома напругами однакової частоти, зміщеними одна відносно одної на 120 градусів. Її використовують для ефективного передавання енергії та живлення великих двигунів.

Машина, що перетворює електричну енергію на механічне обертання. Більшість промислових машин мають трифазні асинхронні двигуни; малі пристрої часто використовують двигуни постійного струму або безщіткові.

Один або кілька електрохімічних елементів, що накопичують енергію й віддають її як постійний струм. Ємність задають в ампер-годинах (А·год) або міліампер-годинах (мА·год), а напруга залежить від хімічного складу елементів.

Машина, що перетворює механічну енергію, наприклад двигуна, турбіни або вітру, на електричну. Резервний дизельний генератор живить споживачів під час відмови мережі.

Силовий електронний пристрій, що перетворює постійний струм на змінний. Інвертори підключають сонячні панелі й акумулятори до мережі, живлять навантаження змінного струму в ДБЖ і створюють змінний струм регульованої частоти в електроприводах.

Коло або пристрій, що перетворює змінний струм на постійний, зазвичай за допомогою діодів. Мостовий випрямляч має чотири діоди й використовує обидва півперіоди змінної напруги.

Один із провідників під напругою в системі змінного струму, наприклад L1, L2 або L3 трифазної мережі. Також положення періодичного сигналу в межах циклу, виражене в градусах.

Взаємопов'язана мережа електростанцій, ліній передавання, підстанцій і розподільних ліній, що постачає електроенергію споживачам. Також power grid або mains.

Об'єкт електромережі, де трансформатори підвищують або знижують напругу, а кола комутують і захищають вимикачами, роз'єднувачами та реле захисту.

Високовольтна лінія, зазвичай повітряна на опорах, для передавання великих потужностей на значні відстані. В електроніці також кабель або доріжка, імпеданс яких необхідно контролювати.

Кількість повторень циклу сигналу за одну секунду, вимірювана в герцах (Hz). Частота електромережі в Туреччині становить 50 Гц.

Напруга або струм, що несе інформацію, наприклад показ датчика, звук чи цифрові дані. Аналогові сигнали змінюються плавно, цифрові перемикаються між фіксованими рівнями.

Коло або пристрій, що збільшує напругу, струм чи потужність сигналу, зберігаючи його форму. Ступінь збільшення називається коефіцієнтом підсилення.

Небажані випадкові або завадові сигнали, що додаються до потрібного сигналу й ускладнюють його вимірювання чи використання. Джерелами можуть бути компоненти, блоки живлення, двигуни або радіоджерела.

Відношення вихідного сигналу кола до вхідного, яке показує ступінь підсилення. Задається звичайним числом, наприклад ×10, або в децибелах.

Діапазон частот, які коло, прилад чи канал добре передає, зазвичай до межі спаду сигналу на 3 дБ. У зв'язку також означає здатність передавати дані.

Коло, яке пропускає одні частоти й затримує або послаблює інші. Поширені фільтри нижніх частот, верхніх частот, смугові та режекторні.

Форма сигналу на графіку залежності напруги чи струму від часу, наприклад синусоїдна, прямокутна, трикутна або пилкоподібна.

Логарифмічна одиниця (дБ) для порівняння двох рівнів потужності або напруги. Збільшення на 3 дБ приблизно подвоює потужність, а на 20 дБ означає десятикратну напругу.

Кількість вимірювань сигналу за секунду під час перетворення на цифрову форму, у відліках за секунду (S/s) або герцах. Має перевищувати подвоєну найвищу частоту сигналу.

Невеликий комп'ютер на одній мікросхемі з процесором, пам'яттю та периферією введення-виведення. Виконує вбудоване програмне забезпечення для керування побутовими приладами, датчиками й двигунами.

Скорочення від general-purpose input/output: вивід мікроконтролера, який прошивка налаштовує як вхід для зчитування логічного рівня або як вихід для керування.

Скорочення від analog-to-digital converter: коло, що вимірює аналогову напругу й перетворює її на число для процесора. Роздільну здатність задають у бітах, наприклад 12 біт.

Скорочення від pulse-width modulation: швидке вмикання й вимикання сигналу зі зміною тривалості ввімкненого стану в кожному циклі (коефіцієнта заповнення) для керування середньою потужністю.

Програмне забезпечення в енергонезалежній пам'яті пристрою, що безпосередньо керує апаратурою, наприклад програма мікроконтролера.

Регулярний прямокутний сигнал, що задає часовий ритм цифрового кола й узгоджує дії його частин. Його частота, наприклад 16 МГц, визначає швидкість роботи процесора.

Резистор, який з'єднує сигнальну лінію з напругою живлення, утримуючи визначений високий рівень, коли нею ніщо не керує, замість невизначеного стану.

Скорочення від universal asynchronous receiver-transmitter: апаратний блок, який передає й приймає послідовні дані двома лініями TX і RX без спільного тактового сигналу.

Двопровідна послідовна шина з лінією даних SDA і тактовою лінією SCL для зв'язку мікроконтролера з багатьма мікросхемами, кожна з власною адресою. Поширена в датчиках, EEPROM і малих дисплеях.

Скорочення від Serial Peripheral Interface: швидка синхронна послідовна шина з тактовою лінією, двома лініями даних і окремою лінією вибору кожного пристрою. Використовується для флешпам'яті, дисплеїв та АЦП.

Пристрій або коло, що забезпечує потрібні системі напругу та струм, зазвичай перетворюючи мережеву змінну напругу на стабілізовану постійну. Bench power supply — регульоване лабораторне джерело на робочому столі.

Портативний або настільний прилад для вимірювання напруги, струму й опору, а часто також перевірки цілісності кола, вимірювання ємності та частоти. Основний засіб електричних вимірювань.

Прилад, що відображає напругу як графік у часі, дозволяючи бачити форму, амплітуду й часові характеристики сигналу. Інженери часто кажуть scope.

Пристрій, який виявляє фізичну величину, наприклад температуру, тиск, світло чи струм, і перетворює її на електричний сигнал, доступний для вимірювання колом.

Знаходити й усувати причину проблеми в колі, машині чи системі шляхом послідовних перевірок. Відповідний іменник — troubleshooting.

Наконечник і провід, що з'єднують вимірювальний прилад, наприклад мультиметр чи осцилограф, із потрібною точкою вимірювання.

Порівняння приладу чи датчика з відомим еталоном із регулюванням або реєстрацією результатів, щоб його показанням можна було довіряти.

Неперервний електричний шлях між двома точками. Перевірка цілісності визначає, чи може струм пройти, наприклад проводом або доріжкою плати.

Скорочення від printed circuit board: пласка плата з ізоляційного матеріалу з мідними доріжками, на якій закріплюють електронні компоненти та з'єднують їх між собою.

З'єднувати металеві частини, наприклад вивід компонента та мідний контактний майданчик, розплавляючи між ними легкоплавкий металевий сплав. Сам сплав також називається solder.

Мідна лінія на друкованій платі, яка передає струм або сигнал між контактними майданчиками, працюючи як плоский провід. Британські інженери часто кажуть track.

Малий металізований отвір у друкованій платі, що з'єднує доріжку або мідну область одного шару з іншим шаром.

Сукупність мідних контактних майданчиків, отворів і позначень на платі, що відповідає корпусу компонента та забезпечує правильне встановлення й паяння.

Скорочення від bill of materials: повний перелік деталей для виготовлення виробу з номерами компонентів, кількостями, позиційними позначеннями й затвердженими постачальниками.

Скорочення від surface-mount device: компонент, припаяний безпосередньо до майданчиків на поверхні плати без виводів, що проходять крізь отвори. Технологія називається SMT.

Стандартний комплект файлів для виробника друкованих плат: окремі файли мідних шарів, паяльної маски, шовкографії та контуру плати, зазвичай разом із файлом свердління.

Велика суцільна мідна область шару друкованої плати, підключена до землі. Забезпечує короткий зворотний шлях сигналів із низьким імпедансом і допомагає зменшити шум.

Спільна опорна точка кола, прийнята за 0 В, або захисне з'єднання із землею. В електроніці позначається GND, в електроустановках означає захисний заземлювальний провідник.

Автоматичний комутаційний пристрій, що розмикає коло за надмірного струму, наприклад через перевантаження або коротке замикання. На відміну від плавкого запобіжника, його можна повторно ввімкнути.

Захисний пристрій із тонкою металевою вставкою, що плавиться й розриває коло за надмірного струму. Після перегорання його потрібно замінити.

Окремий провідник, зазвичай мідний, часто вкритий ізоляцією. Кабель — кілька ізольованих проводів, об'єднаних зовнішньою оболонкою.

Непровідний матеріал, наприклад ПВХ або гума, який покриває провідники й утримує струм у призначеному шляху. Справна ізоляція захищає від ураження струмом і коротких замикань.

Провідник, що повертає струм до джерела в системі змінного струму й зазвичай має потенціал, близький до землі. За IEC його колір синій, у Північній Америці — білий.

Дія струму, що проходить крізь тіло після дотику до частини під напругою. Може спричинити опіки, м'язові спазми, порушення серцевого ритму або смерть.

Процедура безпеки, за якої джерела енергії вимикають і відокремлюють, потім блокують замками та позначають бирками, щоб їх не ввімкнули під час робіт. Скорочено LOTO.

Раптовий надзвичайно гарячий викид світла й енергії через електричну дугу між провідниками або на землю. Може спричинити тяжкі опіки, засліплення та ударну хвилю.

Скорочення від residual current device: захисний пристрій, що вимикає коло при виявленні витоку струму на землю, наприклад через пошкоджену ізоляцію або людину. Для захисту людей поширені пристрої на 30 мА.

Стан, коли коло, кабель або машина певний час проводить більший струм чи потужність, ніж передбачено номіналом. На відміну від короткого замикання, тепло накопичується поступово.

Корпус із апаратурою, яка розподіляє вхідне живлення на окремі кола, кожне зі своїм вимикачем або запобіжником. У Північній Америці зазвичай panelboard або breaker panel.

Креслення, яке показує з'єднання компонентів кола стандартними умовними позначеннями замість їхньої справжньої форми чи розташування на платі.

Документ виробника з параметрами компонента: номінальними та граничними значеннями, електричними характеристиками, описом виводів, кресленнями корпусу й типовими схемами застосування.

Максимальна напруга, струм, потужність чи температура, з якою пристрій за даними виробника може безпечно працювати у звичайних умовах. Номінальні значення наведено на табличках і в технічних описах.

Креслення фізичних з'єднань установки чи машини: який провід підключено до якої клеми, із номерами й кольорами проводів та виводами роз'ємів.

Спрощене креслення електроенергетичної системи, де одна лінія представляє всі провідники кола. Показує джерела, трансформатори, вимикачі, шини, навантаження та зв'язки між ними.

Скорочення від electromagnetic compatibility: здатність пристрою належно працювати у своєму електромагнітному середовищі, не заважаючи іншому обладнанню й не зазнаючи завад від нього.

Скорочення від International Electrotechnical Commission: міжнародна організація, заснована 1906 року зі штаб-квартирою в Женеві, що публікує міжнародні стандарти електротехніки й електроніки.