Англійські терміни довкілля й клімату українською

Довготривала зміна типових температур і погодних закономірностей Землі. Нині термін переважно стосується потепління через діяльність людей, зокрема спалювання вугілля, нафти й газу.

Зростання середньої температури поверхні Землі з кінця XIX століття, спричинене переважно парниковими газами від людської діяльності.

Природний процес, за якого гази в атмосфері затримують частину сонячного тепла й зігрівають Землю. Додаткові гази від діяльності людини посилюють цей ефект.

Погода, значно суворіша за звичайну для певного місця й пори року: хвилі спеки, дуже сильні дощі, повені, посухи та потужні бурі.

Зростання середнього рівня Світового океану, головно через танення льодовиків і льодовикових щитів та розширення морської води під час нагрівання.

Тривалий період зі значно меншою за норму кількістю опадів, через що людям, сільському господарству, річкам та екосистемам бракує води.

Скорочення від Intergovernmental Panel on Climate Change: орган ООН, який оцінює й узагальнює наукові знання про зміну клімату, її наслідки та можливі заходи реагування.

Умови до початку масштабної індустріалізації, зазвичай періоду 1850–1900 років, які беруть за основу вимірювання глобального потепління та концентрацій CO2.

Критичний поріг кліматичної системи, після якого зміна, наприклад руйнування льодовикового щита чи відмирання лісу, сама себе посилює і її стає вкрай важко або неможливо повернути назад.

Кілька днів незвично спекотної погоди для певного місця й сезону, часто з високими температурами також уночі.

Поступове зниження pH морської води через поглинання океанами атмосферного CO2, що ускладнює утворення черепашок і скелетів коралами, молюсками та планктоном.

Газ в атмосфері, наприклад вуглекислий газ, метан або закис азоту, який утримує тепло сонячного походження й нагріває поверхню Землі.

Безбарвний газ CO2, що виділяється при спалюванні вугілля, нафти, газу, деревини та інших вуглецевмісних матеріалів; головний парниковий газ, утворюваний людською діяльністю.

Гази або частинки, що потрапляють у повітря, наприклад від транспорту, заводів, електростанцій чи ферм. У кліматичній сфері зазвичай маються на увазі парникові гази.

Сукупна кількість парникових газів, спричинена людиною, продуктом, компанією або подією, зазвичай у тоннах CO2-еквівалента.

Паливо, як-от вугілля, нафта або природний газ, утворене під землею за мільйони років із решток рослин і тварин. Його спалювання виділяє вуглекислий газ.

Стан, коли залишкові викиди парникових газів країни або компанії після глибокого скорочення врівноважуються вилученням такої самої кількості з атмосфери.

Характеризує організацію, продукт або подію з нульовими чистими викидами вуглецю за певний період, зазвичай завдяки врівноваженню залишкових викидів вуглецевими кредитами.

Скорочення викидів вуглекислого газу та інших парникових газів економіки, галузі чи компанії, наприклад через перехід на чисту енергію та електрифікацію процесів.

Скорочення або видалення викидів в іншому місці, наприклад у лісовому проєкті чи проєкті чистих кухонних печей, за яке організація платить для компенсації власних викидів.

Потужний парниковий газ CH4, що виділяється у тваринництві, на рисових полях, полігонах, вугільних шахтах і нафтогазових об'єктах. Утримує значно більше тепла за CO2, але перебуває в атмосфері лише близько 12 років.

Природна або штучна система, наприклад ліс, океан, ґрунт чи водно-болотне угіддя, яка поглинає з атмосфери більше вуглецю, ніж вивільняє.

Величина, що перетворює показник діяльності, наприклад літри спаленого палива чи кіловат-години спожитої електроенергії, на кількість викинутого парникового газу або забруднювача.

Скорочення від carbon dioxide equivalent: одиниця, що виражає зігрівальний ефект різних парникових газів як кількість CO2 з таким самим ефектом.

Сертифікат, яким можна торгувати, на одну тонну CO2e, викиди якої сертифікований проєкт скоротив, відвернув або видалив з атмосфери.

Енергія з джерел, які природно поновлюються й не вичерпуються, зокрема сонячного світла, вітру, проточної води та тепла Землі.

Дії зі скорочення чи запобігання викидам парникових газів або їх вилучення з атмосфери для обмеження зміни клімату.

Зміни в діяльності людей, міст, бізнесу й функціонуванні екосистем, які допомагають справлятися з нинішніми та очікуваними наслідками зміни клімату.

Використання меншої кількості енергії для тієї самої послуги — опалення, освітлення чи виробництва — завдяки, наприклад, ізоляції, ефективним двигунам або світлодіодам.

Здатність громади, міста, підприємства чи екосистеми готуватися до потрясінь, долати їх і швидко відновлюватися після повеней, хвиль спеки чи посух.

Дії із захисту, відновлення чи сталого управління екосистемами для розв'язання проблем зміни клімату, повеней або нестачі води з одночасною користю для людей і біорізноманіття.

Кошти з державних, приватних і міжнародних джерел для скорочення викидів та адаптації до наслідків зміни клімату, особливо в країнах, що розвиваються.

Ідея справедливого переходу до низьковуглецевої економіки із захистом працівників, громад і регіонів, залежних від викопного палива, та широким розподілом переваг.

Наявність у повітрі, воді або ґрунті шкідливих речовин чи шуму, світла або тепла на рівнях, що шкодять здоров'ю людей, дикій природі чи довкіллю.

Ступінь чистоти чи забрудненості повітря, визначений рівнями дрібних частинок, діоксиду азоту, озону, діоксиду сірки та інших забруднювачів.

Забруднення річок, озер, морів або підземних вод стоками, промисловими хімікатами, добривами, нафтою чи пластиком, що шкодять людям і водним організмам.

Видалення забруднювачів із води, використаної домогосподарствами, підприємствами та промисловістю, для безпечного скидання в річки чи море або повторного використання.

Дрібні тверді або рідкі частинки в повітрі, зокрема пил, сажа й дим. Найдрібніші, PM2.5, можуть проникати глибоко в легені та навіть у кровотік.

Дуже дрібні частинки пластику завдовжки менш як 5 міліметрів, що походять від розпаду більших виробів, синтетичного одягу, шин або продукції на кшталт косметики.

Шар газу високо в атмосфері, переважно на висоті 15–35 км над Землею, що поглинає більшість шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Густий серпанок забрудненого повітря над містом із диму, автомобільних вихлопів і промислових викидів, який часто посилюється сонячним світлом та безвітрям.

Дощ, сніг або туман із підвищеною кислотністю через діоксид сірки й оксиди азоту, що надходять переважно від спалювання викопного палива.

Наявність у ґрунті шкідливих речовин, зокрема важких металів, нафтопродуктів, розчинників чи пестицидів, у концентраціях, що можуть загрожувати здоров'ю, підземним водам або екосистемам.

Процес надмірного надходження поживних речовин, переважно азоту й фосфору з добрив і стоків, до озера чи моря, що спричиняє швидкий ріст водоростей, розкладання яких виснажує кисень у воді.

Матеріали й предмети, які люди, домогосподарства, підприємства або заводи викидають, бо вони більше не потрібні чи непридатні для використання.

Збирання використаних матеріалів, як-от паперу, скла, металу й пластику, та перетворення їх на сировину або нові продукти.

Місце контрольованого захоронення відходів у ґрунті, зазвичай із захисним екраном та системами збирання фільтрату й звалищного газу.

Відходи, здатні шкодити людям або довкіллю через токсичність, займистість, корозійність чи реакційну здатність: відпрацьовані оливи, розчинники, батареї та медичні відходи.

Позбуватися чогось, особливо відходів, шляхом викидання, спалювання чи захоронення у контрольований і законний спосіб.

Здатний природно розкладатися під дією бактерій, грибів та інших організмів на воду, вуглекислий газ і природні речовини.

Пластикові вироби для одного використання з подальшим викиданням: пакети, соломинки, стаканчики, столові прибори та значна частина сучасного паковання.

Збирання, перевезення, сортування, оброблення, перероблення й видалення відходів, а також планування та моніторинг цих дій.

Порядок пріоритетів: спочатку запобігти утворенню відходів, далі повторно використати, переробити й відновити енергію, і лише в останню чергу видалити.

Контрольоване природне розкладання органічних відходів, зокрема решток їжі, садових відходів і деяких видів паперу, на темний, багатий поживними речовинами матеріал для поліпшення ґрунту.

Викинуте електричне й електронне обладнання, зокрема телефони, комп'ютери, телевізори, холодильники та кабелі, що містить як цінні метали, так і небезпечні матеріали.

Різноманітність усього живого в певному місці: видів рослин, тварин і мікроорганізмів, їхніх генів та утворених ними екосистем.

Спільнота живих організмів разом із фізичним середовищем — ґрунтом, водою, кліматом — що взаємодіють як єдина система, наприклад ліс, озеро чи кораловий риф.

Природне місце життя виду рослин або тварин, що забезпечує їжу, воду, укриття й умови для виживання та розмноження.

Остаточне знищення лісу для іншого використання землі, наприклад землеробства, випасання, видобування чи забудови.

Вид рослин або тварин із високим ризиком зникнення в дикій природі, зазвичай через втрату оселищ, полювання, забруднення чи зміну клімату.

Захист і дбайливе управління видами, оселищами, ландшафтами й природними ресурсами, щоб запобігти їх пошкодженню чи втраті.

Чітко визначена ділянка суші чи моря, наприклад національний парк або морський резерват, якою управляють на правовій основі для довгострокового збереження природи.

Рослина, тварина чи інший організм, перенесений людьми на нову територію, де він швидко поширюється й шкодить місцевим видам, екосистемам або економіці.

Повне зникнення виду зі смертю останньої особини. Вид також може зникнути в дикій природі, але зберегтися в зоопарках чи ботанічних садах.

Блага, які люди отримують від природи: чиста вода, запилення культур, захист від повеней, регулювання клімату, їжа, деревина й місця відпочинку.

Садіння дерев або сприяння природному відновленню лісу на землях, де його нещодавно вирубали, спалили чи втратили з інших причин.

Задоволення нинішніх потреб без шкоди довкіллю, суспільству чи економіці майбутніх поколінь. У компаніях також означає управління екологічними й соціальними впливами.

Економічний і соціальний поступ, що задовольняє нинішні потреби людей, водночас захищаючи довкілля та природні ресурси, потрібні майбутнім поколінням.

Економічна модель, що якнайдовше зберігає продукти й матеріали у використанні через повторне використання, ремонт, відновлювальне виробництво та перероблення замість схеми «виготовити — використати — викинути».

Про товари, послуги чи діяльність, що мало шкодять довкіллю або не шкодять йому, наприклад завдяки меншому споживанню енергії чи утворенню відходів.

Метод вимірювання впливу товару чи послуги на довкілля на всіх етапах життя — від сировини й виробництва до використання та видалення.

Сімнадцять глобальних цілей, ухвалених усіма державами — членами ООН у 2015 році до виконання до 2030 року; охоплюють бідність, здоров'я, освіту, чисту воду, енергію, клімат і природу.

Використання меншої кількості сировини, води й енергії для того самого товару чи послуги з меншим утворенням відходів і забруднення.

Загальний обсяг прісної води, використаної для виробництва товару або спожитої людиною, компанією чи країною, включно з усім ланцюгом постачання.

Міжнародний кліматичний договір, ухвалений 2015 року в межах кліматичної конвенції ООН, за яким країни погодилися утримувати потепління значно нижче 2 °C і прагнути обмежити його до 1,5 °C.

Офіційний дозвіл об'єкту здійснювати діяльність, що може впливати на довкілля, зокрема викиди в повітря чи скиди у воду, за встановлених умов.

Ідея, за якою витрати на запобігання забрудненню, його усунення та відшкодування шкоди несе той, хто забруднює, а не суспільство.

Політика встановлення ціни на викиди парникових газів, переважно через вуглецеві податки чи системи торгівлі викидами, щоб забруднювачі платили, а чистіші рішення ставали привабливішими.

Ринкова система, що встановлює загальну межу викидів і дозволяє компаніям купувати та продавати квоти, кожна з яких дає право викинути одну тонну CO2 або його еквівалента.

Податок на викопне паливо або викиди парникових газів, зазвичай у фіксованій сумі за тонну CO2, що робить забруднювальну діяльність дорожчою.

Захід ЄС, що встановлює вуглецеву ціну на певні імпортовані товари, зокрема сталь, цемент, алюміній і добрива, відповідно до викидів під час їх виробництва.

Національний кліматичний план країни за Паризькою угодою, що визначає цілі скорочення викидів і заходи адаптації до зміни клімату.

Скорочення від Conference of the Parties: щорічний кліматичний саміт ООН, де країни, що підписали кліматичну конвенцію ООН, ведуть переговори й оцінюють глобальні кліматичні дії.

Поступово, крок за кроком у запланований період припиняти використання, виробництво чи дозвіл чогось, наприклад вугільної енергії або шкідливих хімікатів.

Підхід, за якого виробники фінансово, а іноді й фізично відповідають за збирання та перероблення своїх товарів і паковання після використання.

Основний пакет політики ЄС, започаткований 2019 року, для досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року та скорочення чистих викидів щонайменше на 55% до 2030 року проти 1990-го.

Офіційне дослідження ймовірного впливу запланованого проєкту, наприклад шахти, автомагістралі чи електростанції, на довкілля й місцевих людей до рішення про його схвалення.

Упорядкований набір політик, процедур і записів, за допомогою яких організація управляє впливом на довкілля, виконує законодавчі обов'язки й поліпшує результати.

Регулярне вимірювання й фіксування стану довкілля, зокрема якості повітря та води, шуму й дикої природи, для перевірки відповідності вимогам і виявлення змін із часом.

Початкові умови чи вимірювання для порівняння подальших змін, наприклад стан довкілля до проєкту або викиди компанії в базовому році.

Систематична перевірка дотримання об'єктом чи організацією екологічних законів, дозволів і власної системи управління та способів управління впливом на довкілля.

Офіційний процес, у якому органи влади чи розробники проєкту представляють плани місцевим жителям та іншим зацікавленим сторонам і збирають їхні думки до ухвалення рішення.

Скорочення від environmental, social and governance: три групи нефінансових чинників, за якими інвестори й кредитори оцінюють ризики, впливи та якість управління компанією.

Три категорії звітності про парникові гази компанії: Scope 1 — від її власних джерел, Scope 2 — від придбаної енергії, Scope 3 — від решти ланцюга створення вартості.

Зазвичай щорічний звіт компанії про екологічні, соціальні та управлінські результати, цілі й впливи.

Можливість фінансових втрат або іншої шкоди для компанії, інвестора, громади чи активу через зміну клімату або спричинені нею зміни політики й ринків.

Структурований облік усіх викидів і видалень парникових газів країни, міста чи компанії за певний рік із розподілом за джерелами й газами.

Оманливі заяви, що компанія, товар чи інвестиція корисніші для довкілля, ніж насправді, наприклад через нечіткі позначки або вибіркові дані.

У звітності зі сталого розвитку — принцип і процес визначення екологічних, соціальних та управлінських тем, достатньо важливих для компанії й зацікавлених сторін, щоб про них звітувати.

Оприлюднення інформації, зокрема даних, ризиків і цілей, які компанії зобов'язані або добровільно вирішують повідомляти інвесторам, регуляторам і громадськості.