Англійська лексика: Богослов’я та релігієзнавство · Світові релігії та традиції

Що означає Judaism?

Значення й приклади · Богослов’я та релігієзнавство

/ˈdʒuːdeɪɪzəm/іменникОсновний термін

Judaism: юдаїзм

Релігія, культура й спосіб життя єврейського народу, засновані на завіті з Богом, описаному в Єврейській Біблії та розвинутому в Талмуді й пізнішому вченні.

Де і як уживається

Розрізняють давньоізраїльську релігію, юдаїзм Другого храму й рабинічний юдаїзм, а серед сучасних рухів — ортодоксальний, консервативний і реформістський. Прикметник Jewish: law, communities; Judaic переважно у Judaic studies.

Приклади речень

  1. Rabbinic Judaism developed after the destruction of the Jerusalem Temple in 70 CE.

    Рабинічний юдаїзм розвинувся після руйнування Єрусалимського храму в 70 році н. е.

    Історичну форму традиції пов’язано з переломною подією.

  2. Her research focuses on Judaism in the Ottoman Empire and the life of Sephardic communities.

    Її дослідження присвячене юдаїзму в Османській імперії та життю сефардських громад.

    Поєднано релігійну історію й життя конкретних спільнот.

Поширені словосполучення

  • rabbinic Judaism
  • Orthodox Judaism
  • Reform Judaism
  • Second Temple Judaism