Англійська лексика: Богослов’я та релігієзнавство · Вірування й віровчення

Що означає doctrine?

Значення й приклади · Богослов’я та релігієзнавство

/ˈdɒktrɪn/іменникОсновний термін

doctrine: доктрина, віровчення

Переконання або сукупність переконань, які релігійна спільнота офіційно викладає й очікує їх прийняття своїми членами.

Де і як уживається

Окреме вчення: doctrine of the Trinity, doctrine of karma; сукупність: Catholic doctrine. Дієслова: formulate, develop, teach, reject. Прикметник doctrinal: differences, debates.

Приклади речень

  1. The council formulated the doctrine in language that later generations debated for centuries.

    Собор сформулював доктрину словами, які наступні покоління обговорювали століттями.

    Офіційне формулювання стало предметом подальших тлумачень.

  2. Doctrinal differences between the two schools were smaller than their polemics suggest.

    Віровчительні відмінності між двома школами були меншими, ніж можна судити з їхньої полеміки.

    Doctrinal стосується змісту вчення.

Поширені словосполучення

  • Christian doctrine
  • official doctrine
  • formulate a doctrine
  • doctrinal differences
  • the doctrine of