Англійські терміни веброзробки з українськими поясненнями

Частина сайту чи вебзастосунку, яку користувач бачить і з якою взаємодіє у браузері; її створюють переважно за допомогою HTML, CSS і JavaScript.

Серверна частина сайту чи застосунку, невидима для користувача: вона зберігає дані, виконує бізнес-логіку й надає фронтенду потрібну інформацію.

Такий, що охоплює і фронтенд, і бекенд вебзастосунку: від інтерфейсу до сервера й бази даних.

Програма, наприклад Chrome, Firefox, Safari або Edge, яка завантажує вебсторінки й перетворює їхній код на екрани для читання та взаємодії.

Уніфікований покажчик ресурсу (Uniform Resource Locator) — повна адреса вебсторінки чи файла, наприклад https://example.com/blog?page=2.

Комп’ютер або програма, що очікує на запити браузерів та інших клієнтів і повертає сторінки, файли чи дані.

Сторона з’єднання, яка запитує дані — зазвичай браузер або мобільний застосунок; їй відповідає сервер.

Застосунок, що працює в браузері, а не встановлюється на пристрій, наприклад вебпошта, карти чи інструмент керування проєктами.

Вбудовані в браузер засоби, що дають змогу переглядати HTML і CSS, налагоджувати JavaScript, стежити за мережевими запитами й вимірювати продуктивність.

Такий, що однаково працює в різних браузерах — Chrome, Firefox, Safari та Edge — і в різних версіях та на різних пристроях.

Мова гіпертекстової розмітки (HyperText Markup Language), стандарт для опису структури й вмісту вебсторінки: заголовків, абзаців, посилань і зображень.

Окрема складова HTML-сторінки, наприклад абзац, зображення чи кнопка; зазвичай вона складається з відкривального тегу, вмісту й закривального тегу.

Фрагмент HTML-коду в кутових дужках, наприклад <h1> або </p>, який позначає початок чи кінець елемента.

Додаткова інформація у відкривальному HTML-тегу, записана як назва й значення, наприклад href у посиланні або alt у зображенні.

HTML-атрибут, що надає елементу одну чи кілька назв, за якими CSS і JavaScript можуть знаходити та оформлювати групу елементів.

Назва сторінки або розділу, позначена елементом від h1 до h6: h1 — головний заголовок, решта позначають нижчі рівні.

Клікабельний текст або зображення, що веде на іншу сторінку чи місце; в HTML його створюють елементом a з атрибутом href.

Частина сторінки, у якій користувач вводить дані, наприклад для входу, пошуку чи зв’язку, а потім надсилає їх на сервер.

Поле або елемент керування у формі, куди користувач вводить чи вибирає значення: ім’я, адресу електронної пошти, пароль або дату.

HTML, у якому елементи використовують за їхнім значенням — наприклад nav, main, article і button — замість універсальних div і span для всього.

Мова каскадних таблиць стилів, яка визначає вигляд HTML: кольори, шрифти, відступи, компонування й анімації.

Частина правила CSS, яка визначає, до яких елементів застосовуються стилі, наприклад p, .button або #header.

Підхід до створення сторінок, за якого те саме компонування пристосовується до будь-якого розміру екрана — від телефонів і планшетів до великих моніторів.

У CSS — назва параметра стилю, який задають, наприклад color, margin чи display; кожна властивість має значення.

Файл або блок правил CSS, що описує вигляд сторінки; більшість сайтів підключає один чи кілька зовнішніх файлів .css.

Розташування елементів на сторінці: де містяться колонки, меню, зображення й текст та як вони переміщуються зі зміною розміру екрана.

Метод компонування CSS для розташування елементів в одному рядку або стовпці та керування їхнім розтягуванням, стисканням, вирівнюванням і розподілом простору.

Система компонування CSS для одночасного розміщення елементів у рядках і стовпцях; підходить для макетів сторінок і галерей карток.

Правило CSS, яке застосовує стилі лише за істинності певної умови, наприклад мінімальної ширини екрана, темного режиму чи друку.

У CSS кожен елемент є прямокутним блоком із вмісту, внутрішнього відступу, межі та зовнішнього відступу; разом вони визначають розмір і проміжки.

Простір поза межею елемента, який відсуває від нього інші елементи.

Простір усередині елемента між його вмістом і межею, що відсуває вміст від країв.

Ширина екрана, на якій адаптивне компонування змінюється, наприклад із однієї колонки на телефонах на три колонки на комп'ютерах.

Видима частина вебсторінки у вікні браузера чи на екрані телефона; її розмір змінюється під час зміни вікна або повороту телефона.

Властивість селектора CSS, що визначає, яке правило має перевагу, коли кілька правил націлено на той самий елемент: селектор ID переважає селектор класу, а той — селектор елемента.

Мова програмування, що працює в кожному веббраузері й додає сторінкам інтерактивність; із Node.js вона також виконується на серверах.

Об’єктна модель документа (Document Object Model) — дерево об’єктів, яке браузер будує з HTML і яке JavaScript може читати та змінювати під час відкриття сторінки.

Готовий набір коду, інструментів і правил для створення застосунків, який задає організацію проєкту; приклади — Angular, Vue, Next.js і Laravel.

Набір готового коду, який додають до проєкту й викликають за потреби, наприклад для роботи з датами, діаграмами чи анімацією.

Повторно використовувана самодостатня частина інтерфейсу, наприклад кнопка, модальне вікно чи картка товару, зі своєю розміткою, стилями й логікою.

Подія в браузері, на яку може реагувати код: натискання, клавіша, надсилання форми або завершення завантаження сторінки.

Функція, що очікує на певну подію елемента, наприклад клацання чи натискання клавіші, і виконується, коли вона настає.

Про код, який запускає завдання, наприклад завантаження даних, і продовжує виконувати інший код, не чекаючи завершення цього завдання.

Об’єкт JavaScript, що представляє ще не готовий результат, наприклад дані із сервера, який згодом може успішно завершитися або відхилитися.

Перетворювати код і дані на те, що бачить користувач: браузер малює сторінку, а сервер може сформувати HTML.

Дані, які застосунок або компонент має в певний момент, наприклад чи відкрите меню або що ввів користувач; вони визначають відображення інтерфейсу.

Вебзастосунок, що завантажує одну HTML-сторінку, а потім змінює вміст за допомогою JavaScript під час навігації, не завантажуючи нову сторінку щоразу.

Стандартний менеджер пакетів JavaScript і онлайн-реєстр, з якого він встановлює пакети; ним користуються командами на кшталт npm install.

Зовнішній пакет або бібліотека, потрібні проєкту для роботи; перелік часто зберігається у файлі package.json.

Мова програмування на основі JavaScript, що додає типи й допомагає знаходити багато помилок під час написання коду, а не лише під час виконання.

Інструмент, що об’єднує багато файлів JavaScript, CSS та їхні залежності в кілька оптимізованих файлів для швидкого завантаження браузером.

Протокол передавання гіпертексту (Hypertext Transfer Protocol) — набір правил, за якими браузери й сервери обмінюються запитами та відповідями в інтернеті.

Визначений спосіб, у який одна програма може запитувати в іншої дані або дії; наприклад, веб-API повертає JSON.

Повідомлення, яке клієнт надсилає серверу, щоб отримати сторінку, зображення чи дані або попросити зберегти зміни.

Повідомлення, яке сервер надсилає у відповідь на запит; воно містить код стану, заголовки й зазвичай тіло, наприклад HTML або JSON.

Текстовий формат даних JavaScript Object Notation із ключами та значеннями у фігурних дужках, який використовує більшість веб-API.

Конкретна URL-адреса API, що приймає запити для певного типу даних або дії, наприклад /api/users чи /api/orders/42.

Тризначне число у кожній HTTP-відповіді, яке показує результат: наприклад, 200 означає успіх, 404 — ресурс не знайдено, а 500 — помилку сервера.

Запитувати й отримувати дані із сервера або API, наприклад нові повідомлення чи список товарів, часто вже після відкриття сторінки.

API у стилі REST, де кожен ресурс має власну URL-адресу, а стандартні HTTP-методи, як-от GET, POST і DELETE, виконують над ним дії.

Слово на початку HTTP-запиту, що вказує на бажану дію клієнта: GET для читання, POST для створення чи DELETE для видалення.

Пара з назви й значення в HTTP-запиті або відповіді, що передає додаткові відомості, наприклад Content-Type, Authorization чи Cache-Control.

Організоване сховище даних — наприклад користувачів, замовлень або дописів — з якого бекенд може швидко читати й оновлювати інформацію.

Невеликий фрагмент даних, який сайт зберігає в браузері й отримує з наступними запитами; його використовують для входу, налаштувань і відстеження.

Проміжок часу, протягом якого сервер пам’ятає авторизованого користувача, зазвичай за ID у cookie, до виходу або завершення строку дії.

Те, що відбувається на сервері, а не в браузері користувача, наприклад серверний код, перевірка чи відображення сторінки.

Іменований параметр, наприклад URL бази даних чи ключ API, який передають застосунку ззовні коду, щоб значення відрізнялися між середовищами.

Зрозуміла для людей адреса сайту, наприклад example.com, яку вводять замість числової IP-адреси.

Послуга, що зберігає файли й код сайту на під’єднаних до інтернету серверах, щоб відвідувачі могли заходити на нього.

Розмістити нову версію сайту чи застосунку на сервері, щоб нею могли користуватися; зазвичай це роблять автоматизовано.

Цифровий файл на сервері, що підтверджує ідентичність сайту й дає браузеру змогу встановити зашифроване HTTPS-з’єднання.

Система доменних імен (Domain Name System) — інтернетний довідник, що перетворює доменні імена на кшталт example.com на IP-адреси серверів.

Автоматизований етап, що перетворює вихідний код на файли для production, наприклад компілюючи, об'єднуючи й мініфікуючи їх; також результат цього етапу.

Програма, наприклад Nginx чи Apache, що приймає HTTP-запити й віддає вебсторінки та файли; так само називають машину, на якій вона працює.

Копія робочого сайту, максимально наближена до production, де тестують нові версії до того, як їх побачать реальні користувачі.

Час, потрібний сторінці, щоб завантажитися й стати придатною до використання; зазвичай його вимірюють у секундах або мілісекундах.

Місце, де тимчасово зберігають копії файлів або даних, щоб швидше віддавати їх повторно; кеш може бути в браузері, на CDN чи сервері.

Мережа серверів у різних частинах світу, що зберігає копії файлів сайту й доставляє їх користувачам із найближчого вузла.

Прийом, за якого зображення, відео чи код завантажуються лише тоді, коли вони справді потрібні, наприклад коли користувач прокручує сторінку до них.

Зменшувати файли коду, прибираючи пробіли, коментарі й переноси рядків та скорочуючи назви, не змінюючи поведінки програми.

Зменшення розміру файлів зображень зі збереженням прийнятної якості, наприклад стисненням, зміною розмірів і використанням сучасних форматів.

Три метрики Google для оцінювання реального досвіду користувачів: швидкість завантаження (LCP), чутливість (INP) і візуальна стабільність (CLS).

Практика створення сайтів, якими можуть користуватися всі, зокрема незрячі й нечуючі люди, люди з обмеженою рухливістю та користувачі допоміжних технологій.

Короткий текстовий опис зображення в атрибуті alt, який озвучує програма читання з екрана та показує браузер, якщо зображення не завантажилося.

Програма, що озвучує вміст екрана або передає його на дисплей Брайля; нею переважно користуються незрячі люди та люди з порушеннями зору.

Accessible Rich Internet Applications — набір HTML-атрибутів, як-от role і aria-label, що передають допоміжним технологіям додаткові відомості про елементи.

Використання сайту лише клавіатурою: перехід між посиланнями, кнопками й полями клавішею Tab та їх активація клавішами Enter або Space.

Числове співвідношення яскравості тексту та його тла; високі значення, наприклад 7:1, полегшують читання порівняно з низькими, як-от 2:1.

Пошукова оптимізація (Search Engine Optimization) — робота, що допомагає пошуковим системам знаходити й розуміти сторінки сайту та показувати їх вище в результатах.

HTML-тег у head сторінки, що надає браузерам і пошуковим системам відомості про сторінку, наприклад опис чи налаштування області перегляду.

Файл, зазвичай sitemap.xml, зі списком сторінок сайту, який допомагає пошуковим системам знаходити й сканувати їх.

Автоматично відвідувати сторінки ботом пошукової системи, переходити за посиланнями й завантажувати вміст для індексації.

Зберігати й упорядковувати сторінку в пошуковій системі після її сканування, щоб вона могла з'являтися в результатах пошуку.

Перевірка того, ким є користувач; її можуть виконувати за паролем, одноразовим кодом або входом через Google чи Apple.

Захищена версія HTTP, яка шифрує з’єднання між браузером і сервером за допомогою TLS, щоб сторонні не могли прочитати чи змінити дані.

Атака, за якої зловмисний JavaScript потрапляє на сторінку, яку відкривають інші користувачі, наприклад через коментар, і запускається в їхніх браузерах.

Атака, за якої хтось вводить SQL-код у форму або URL, і база даних виконує його, потенційно розкриваючи чи видаляючи дані.

Cross-Origin Resource Sharing — правила браузера, що дають серверу змогу вказати, яким іншим сайтам (джерелам) дозволено читати його відповіді через JavaScript.

Cross-Site Request Forgery — атака, що змушує браузер авторизованого користувача надіслати небажаний запит довіреному сайту, наприклад змінити адресу електронної пошти.

Перетворювати дані, наприклад пароль, на рядок фіксованої довжини за допомогою односторонньої функції, щоб відновити початкове значення з нього було неможливо.