Англійська лексика: Філософія · Логіка й аргументація

Що означає contradiction?

Значення й приклади · Філософія

/ˌkɒntrəˈdɪkʃən/іменникОсновний термін

contradiction: суперечність

Твердження або пара тверджень, які не можуть бути істинними, наприклад одночасне ствердження чогось і його заперечення.

Де і як уживається

Закон несуперечності: ніщо не може бути водночас P і не-P в тому самому відношенні. Виведення суперечності — стандартне спростування, reductio ad absurdum. Прикметник contradictory.

Приклади речень

  1. If your theory implies both that he is free and that he isn't, you have a contradiction.

    Якщо ваша теорія передбачає, що він і вільний, і не вільний, виникає суперечність.

    Два несумісні висновки ставлять під питання теорію.

  2. Hegel believed that contradiction drives the development of ideas.

    Геґель вважав, що суперечність рухає розвиток ідей.

    Термін використано в діалектичному поясненні розвитку думки.

Поширені словосполучення

  • law of non-contradiction
  • lead to a contradiction
  • derive a contradiction
  • a contradiction in terms