Англійська лексика: Історія · Імперії, держави та правителі

Що означає abdicate?

Значення й приклади · Історія

/ˈæbdɪkeɪt/дієсловоПоширений термін

abdicate: зректися престолу, скласти верховну владу

Офіційно відмовитися від престолу чи іншої посади верховної влади добровільно або під тиском.

Де і як уживається

Королі й імператори abdicate the throne або abdicate in favour of сина чи брата. Іменник — abdication. Відрізняється від be deposed чи overthrown, коли інші позбавляють правителя влади.

Приклади речень

  1. Edward VIII abdicated in 1936 so that he could marry Wallis Simpson.

    Едуард VIII зрікся престолу 1936 року, щоб одружитися з Волліс Сімпсон.

    Правитель офіційно відмовився від трону.

  2. Under pressure from his generals, the tsar agreed to abdicate in March 1917.

    Під тиском генералів цар погодився зректися престолу в березні 1917 року.

    Зречення може відбутися під зовнішнім тиском.

Поширені словосполучення

  • abdicate the throne
  • abdicate in favour of
  • be forced to abdicate
  • the abdication crisis