Англійська лексика: Історія · Періоди й епохи

Що означає era?

Значення й приклади · Історія

/ˈɪərə/іменникОсновний термін

era: доба, епоха, ера

Тривалий виразний етап історії, зазвичай пов'язаний із важливою подією, правителем чи зміною, наприклад вікторіанська доба або епоха холодної війни.

Де і як уживається

Era звучить ширше й урочистіше за period: the end of an era, the start of a new era, the postwar era. Age подібне, але є в усталених назвах: Bronze Age, Age of Discovery, Age of Revolution.

Приклади речень

  1. The death of Queen Victoria in 1901 was seen as the end of an era.

    Смерть королеви Вікторії в 1901 році сприймали як кінець епохи.

    Подія символізує завершення тривалого історичного етапу.

  2. Many factories built in the postwar era have since closed.

    Багато заводів повоєнної доби відтоді закрилися.

    Час спорудження визначено широкою історичною назвою.

Поширені словосполучення

  • the end of an era
  • a new era
  • the postwar era
  • the Victorian era
  • usher in a new era